Підстава батьків чи прийом. Частина друга.

Перевівши знову погляд на Ітана, моє серце почало стукати ще швидше, я не могла зрозуміти, як примудрилася потрапити в цю ситуацію. У даній ситуації в мене було два виходи або втекти зараз, або станцювати цей нещасливий танець і потім втекти до кінця призначеного часу, який я повинна провести тут. Я вирішила вибрати другий варіант, оскільки, якщо я втечу зараз, про перегони можу забути, а це в мої плани аж ніяк не входить. Ітан почав підходити до мене, а я здається забула як рухатися, моє тіло просто паралізувало. Із заціпеніння мене вивела його рука, яку він поклав на мою талію, а друга його рука взяла мою. Швидко згадавши, що потрібно робити мені, я швидко поклала свою вільну руку на його плече. Він нахилився над моїм вухом і тихо прошепотів:

- Розслабся, моя Роза. Я поведу.

Я хотіла йому відповісти, але не встигла, заграла музика і ми злилися з ним у цьому прекрасному танці. Моя свідомість волала, щоб я в жодному разі не дивилася на нього, і я всіма силами намагалася це робити, мій погляд був скрізь. Я дивилася на гостей, помітила цих вже до болю злих відьом, які готові були нас пустити на фарш, своїх родичів і нахабну посмішку тата, усім своїм виразом обличчя я йому показала, що цю підставу я йому ще пригадаю, ще помітила шоковану Сем та Еммуі, але мою тактику знову зруйнував такий сексуальний голос над моїм вухом:

- Роза, дивись на мене і не відводь погляд, - трохи наказовим тоном сказав він, від чого моя свідомість почала коритися. Коли я подивилася на нього, то зрозуміла одне - я не зможу більше покохати когось крім нього. У його очах хлюпала ніжність, радість і купа всього, але і його нахабність нікуди не поділася. - Невже хоробре малятко Демір  почувається невпевнено. - З нахабною посмішкою запитав він.

- Іди до біса, Уайт, і взагалі, якого дідька ти погодився на це, знаючи, яка в мене буде реакція і що моя помста буде не з веселого? - спопеляючи поглядом я подивилася на нього.

- Мені просто подобається тебе злити, ти так ще сексуальнішою стаєш, - промуркотів він і ледве торкаючись своїми губами зачепив мочку мого вуха, від чого по всьому тілу побіг табун мурашок. - Я твоєї помсти не боюся, повір мені, і так, ще одне, сильно не гнівайтеся на своїх батьків, адже це ми попросили, щоб вони вам нічого не говорили, адже ми знали вашу реакцію на цю "приємну" новину.

- От зрадники. Я їм це ще пригадаю. - Тут музика стихла й Ітан наблизився до мене на дуже небезпечну відстань і почав водити своєю рукою по моїй щоці, від чого я приплющила очі та була готова замурликати. У цей момент не існувало нікого, крім нас, і мій розум давно злетів у невідомому напрямку. Слава Богу, він дуже швидко повернувся, коли я почула противний голос Дебі, я відлетіла від Ітана як ошпарена.

- Ітан, ти танцював приголомшливо, ти теж Роуз нічого, - запищала ця людиноподібна істота.

- Дякую, Дебі. Гаразд я, мабуть, піду, не буду вам заважати. - Швидко розвернувшись на сто вісімдесят градусів, я пішла на пошуки дівчат. Я нічому не здивувалася, коли знайшла їх біля батьків, при цьому вони хоч і тихо, але дуже не досить лагідно спілкувалися з батьками.

- Та як ви могли нас так підставити? Розуму не збагнути, - чи то сказала, чи то проричала Сем.

- Дівчатка, заспокойтеся, це всього лише танець і нічого смертельного не сталося, - сказав батько Сем, а я дивилася на своїх батьків. Мама була шокована нашою реакцією, а тато стояв усе з тією самою усмішкою. До мене дійшла одна істина, їм абсолютно байдуже на те, що зараз відбувається, і вони впевнені, що, як завжди, замнуть конфлікт, якимось непотрібним брязкальцем, але не цього разу, повірте мені я відіграюсь по повній. Вирішивши на свій страх і ризик зупинити дівчат, нефіг даремно свої нерви псувати. Таааааак з яких пір я стала такою розважливою, фіг його знає.

- Роуз, а ти чого мовчиш чи тобі сподобалася їхня підстава, - незадоволено запитала Емма, причому підозріло косячи на мене погляд.

- Дівчата, заспокойтеся, від того, що ви зараз травмуєте свою нервову систему, нічого не зміниться. Ви, що не бачите, що їм до фенів на ваші обурення так, що заспокойтеся. А ви мої дорогі друзі сім'ї та батьки, - перевівши погляд на дорослих, сказала я. - Запам'ятайте одне, що ви просто так не відбудетеся і не врятуєтесь черговим нікому не потрібним подарунком, - схопивши, дівчат під руки, я потягла їх у глиб залу.

- Роуз, ти мене лякаєш своїм спокоєм, - сказала Емма і з побоюванням подивилася на мене.

- Емма має рацію, знаючи тебе, ти повинна була, як мінімум, влаштувати скандал.

- Дівчата, розслабтеся, вони ще своє отримають, повірте мені. Але тільки після того, як ми отримаємо вигоду з усієї цієї ситуації.

- І яку ж? - Запитала Сем, але відповісти мені не дали.

- Саманта, Емма, Розмарі ми дуже раді нарешті з вами познайомитися. Мене звати Алекс Уайт, а це моя дружина Еббі, - від їхнього прізвища мене пересмикнуло.

- Дуже приємно познайомитися, дівчатка. Танцювали ви просто незрівнянно, вперше бачу, щоб наш син так танцював. - Еббі посміхнулася нам дуже привітною посмішкою, від чого по тілу пішло приємне тепло і я просто не змогла стриматися, щоб не посміхнутися їй у відповідь.

- Спасибі величезне, нам теж приємно з вами познайомитися. Як вам банкет, все подобається, може щось потрібно? - Все з тією ж щирою посмішкою запитала я.

- Ні, нічого не треба, все просто шикарно. Ваші матері, як завжди, переплюнули всіх у цій справі. - Сказала Еббі, від чого ми всі дружно розсміялися і, як завжди, такі моменти обов'язково хтось та зіпсувати. І як ви думаєте, хто ця нехороша людина? Правильно Ітан, до того ж зі своєю кавалерією у вигляді Ноа й Девіда, ах так, ледь не забула, і своєю болонкою.

- Мамо, тату, я дивлюся, ви вже познайомилися з дівчатами? - Запитав Ітан, при цьому скануючи мене поглядом.

- Так, дуже милі й виховані дівчата, - з неприхованою неприязню Еббі дивилася на Дебору, яка, своєю чергою, повисла на Ітані, як на вішалці.