Підготовка до прийому і конфуз у магазині спідньої білизни.

Блін, ось нафіга ми вчора так довго сиділи, а ще сьогодні по магазинах іти, але настрій, як не дивно, у мене був чудовий, що рідко буває, коли я прокидаюся після нічних гулянок, а ще, у мене з'явилися друзі, з якими я можу бути сама собою. Ми розмовляли про все і ні про що. Я дуже рада, що відкрилася їм, багато в чому завдяки Едді. Гаразд, час підійматися, адже ми домовилися о другій годині зустрітися біля торгового цента.

Швидко прийнявши душ, вдягнувши короткі шорти й борцовку, зібравши волосся у високий хвіст і зробивши легкий макіяж, як ні в чому не бувало спустилася вниз. На моє здивування нікого не було, пройшовши на кухню, моєму погляду постав сніданок і записка:

З добрим ранком, мила. Ми з батьком поїхали готувати все до прийому, тож будемо пізно. Картка біля ключів від машини, ліміт не обмежений, тож ні в чому собі не відмовляй.
З любов'ю батьки.
P.S. - Прийом відбуватиметься в заміському будинку, врахуй це, коли будеш обирати вбрання.

Цей день мені вже безумовно подобається, швидко поснідавши, вірніше вже пообідавши, моя скромна персона вирушила до торгового центру. Під'їхавши туди, я побачила, що ці дві блондинисті бестії чекають біля входу. Швидко припаркувавши машину, я попрямувала до них.

- Привіт, подруги. Виспалися? - Хоча, з їхнього вигляду можна сказати, що ні, та в принципі, з мого теж.

- Привіт, подруго. Який там виспалися. Мене вже з восьмої ранку мама засипала запитаннями про тебе і про перегони. - Негодувала Емма.

- А звідки твоя мама знає про мене?

- Твої предки вчора розповіли, що ми потоваришували й тепер наші батьки на сьомому небі від щастя.

- Офігеть, тільки не можу зрозуміти, чому так радіти? - Так, явно мій мозок відмовлявся зараз працювати.

- Як вони сказали: "Мало того, що ми з'єднуємо наші компанії, так ще й найзавидніші спадкоємиці стали хорошими подругами."

- Зрозуміло, тоді не можна вдарити в бруд обличчям, тож погнали в багатогодинне пекло для чоловіків? - з посмішкою, на всі тридцять два, я рушила в бік торгового центру, але мене одразу ж зупинили.

- Почекай, це ще не все, - Саманта явно нервувала. - Я сьогодні бачила списки гостей і серед них є ті, хто тобі не сподобається.

- Тільки не кажи що...?

- Так, подруго, сім'я Уайт, Еванс та Янг теж запрошена і сім'я Левіс, Вілсон теж, - з огидою сказала Емма.

- Охрініти не встати, вибачте, дівчата, за мій мат, але в мене немає інших слів. Ну, що ж, почнемо з того, що вони йдуть до наших сімей на прийом, а не ми до їхніх. Тож плювати я хотіла, повірте, мене зараз найменше це хвилює,  - по очам дівчат, було видно, що вони були зі мною солідарні. - Чого встали, ми йдемо чи так і будемо м'ятися на парковці. - Тепер уже всі разом ми рушили всередину і тут Остапа понесло, в сенсі, Саманту.

- Так, спочатку ми вибираємо вбрання, потім взуття, за цим спідню білизну і під кінець аксесуари. - з посмішкою маніяка вимовила Сем і рушила вперед.

- Емма, вона завжди така?

- Що ти маєш на увазі?

- Маніячний шопоголік. Я вже боюся, за своє фізичне здоров'я до кінця вечора. - З якимось награним страхом вимовила я.

- А... ти про це. З кожним роком все гірше і гірше, і в мене таке відчуття, була б її воля, вона б усе скупила.

- Ось, це я потрапила. Нє я теж люблю пройтися по магазинах, але в міру розумного.

- Може досить мені кістки перемивати? Я вас запевняю, сьогодні зробимо все швидко, ще час і сили залишаться на розваги.

- Дуже на це сподіваюся. - І з обличчям великого мученика, ми рушили слідом за Самантою.

Після п'ятигодинного пекла в магазині суконь і взуття, я вже проклинала все, на чому світ стоїть. Сем справді була як маніячка: то не той колір, то не та довжина, то воно тебе повнить і все в цьому дусі. З горем навпіл ми вибрали вбрання, аксесуари ми вирішили не брати. Як з'ясувалося, у кожної вистачало брязкалець з лишком. Залишився один відділ спідньої білизни, хоча навіщо нам нове, Сем так і не пояснила. Зайшовши в магазин, у нас відразу розбіглися очі. Не довго думаючи, я вхопила чотири комплекти, які мені одразу впали в око, як ви зрозуміли, чорний і білий мали ідеальний вигляд, простенький, але зі смаком і нічого дивовижного немає, це ж класика, а ось салатовий мав дуже екстравагантний вигляд і симпатичний, але четвертий комплект червоного кольору, який я підбирала спеціально під сукню, був ідеальним, сексуальним, коротше, у мене просто не було слів. Не довго думаючи, я покликала дівчат і вийшла до них, як виявилося вони теж були тільки в спідній білизні.

- Вона ідеальна. - Із захопленням сказала Емма.

- Згодна на сто відсотків... - але Сем перевела свій монолог і подивилася мені за спину. Не подумавши, повертаюся на погляд Сем і приходжу в паніку.

До магазину заходила, ця зграя ідіотів. Причому в повному складі. Коли вони нас побачили, то я не можу просто передати словами їхні емоції. Хлопці підбирали щелепу з підлоги та дивилися на нас із захопленням і бажанням. Чесно, з їхнього погляду можна було сказати, була б їхня воля, вони б напевно тут на нас накинулися. Але ось їхні супутниці не поділяли їхнього захоплення, якби можна було вбивати поглядом, ми б були вже небіжчицями. Першою прийшла до тями Дебі.

- О, і повії тут, що робочий одяг вибираєте? - з неприхованим єхидством промовила вона.

- Які люди. Я дивлюся, ви й своїх сутенерів прихопили, мені здається, тут тільки одні повії, це ви. До речі, ти якось неважливо виглядаєш, вночі перевтомилася? Ноги ще не болять від відвідувачів? Ой, я ж забула, ви ж по черзі приймаєте, щоб не таке навантаження було. - Із переможною посмішкою вимовила я.

- Ах... ти погань, та як ти смієш? Я тебе в порошок зітру, ти ніхто і звати тебе ніяк.

- А ось тут ти помиляєшся, - блін, Сем, хто тебе за язик тягне. - Порівняно з нею, ти й мізинця не варта. Повір, їй достатньо клацнути пальцями, щоб ти зникла.

- Сірим мишам слово не давали. Я дивлюся, ви сильно, пір'я розпушили після появи цієї шльондри, тож запам'ятайте: я перетворю ваше життя на пекло, не дарма ж моє прізвище Янг. - Зі зловісною посмішкою, вимовила вона свою довгу промову, а хлопці вже дивилися на нас із цікавістю і чекали подальшого представлення.