Зустріч старих друзів і відкриття карт. Частина друга.

Після двох годинного спілкування з директрисою, я була як вичавлений лимон. Ні, ви не подумайте, вона виявилася доволі приємною людиною, але розмови про мою маму мене почали трохи напружувати, а ще це майже двометрове диво ніяк не виходило з моєї хворої голівоньки. Я все прокручувала його образ у себе в голові, його погляд таких сексуальних карих очей, коли він на мене дивиться. Але тут мені спала на думку наша сьогоднішня з ним розмова, і мені відразу захотілося його стерти з лиця землі. Так все, Картер, досить, а то точно доведеться викликати тітку в білому халатику, ти повинна думати тільки про майбутні перегони й знову ж таки, там буде цей засранець. Блін, ну чому я завжди вляпаюсь у всяку дупу, одне тільки тішить, я зможу познущатися на трасі над цією повійкою Янг, а ще мене більше вводить в екстаз, що вона знати не буде, хто їй надер зад.

Через різні думки та роздуми, я й не помітила, як була вже біля будинку, так ще, як на зло, машини батьків стояли. Отже, від розпитувань мені не втекти по-тихому, і напевно, батько вже знає про майбутні сьогоднішні перегони. Підійшовши до дверей, я спробувала їх тихо відчинити, але, як ви зрозуміли, з моїм хріновим везінням у мене це не вийшло, і тут з нізвідки з'явилася моя цікава мама.

- Мам, не можна так людей лякати, вистрибуєш як чорт із табакерки. Так від переляку можна і в ящик зіграти.

- Так, ти давай не мудруй, а розповідай усе в подробицях. Як день пройшов? З ким подружилася? Красиві там хлопчики?

- Ну Мааам... що більше нема про що поговорити?

- Може, нехай вона розповість про сьогоднішнє відкриття сезону стрітрейсерів? - Батько, як завжди, рятує мою тушку від розпитувань із маминого боку, і зараз я йому дуже вдячна.

- Привіт татку, ще раз. - Я мило посміхнулася, але, як самі вже зрозуміли, не прокатало, хоча бісята в його очах так і стрибали від сміху.

- Не підлизуйся, Розмарі. Я ж тобі казав, щоб у перший же день, ти не брала участі в перегонах. Скільки я разів учив, спочатку дізнайся, що тут за люди, хто влаштовує перегони та чи можна їм довіряти. Хоча ти ж сама знаєш, що в цьому випадку, я довіряв тільки одній людині й це Уотерс. - І тут я розплилася в задоволеній і нахабній усмішці.

- Знаєш, можу тебе потішити, за деяких обставин, людина, яка влаштовує ці перегони, і є Уотерс.

- Це як? Він же поїхав в інший штат. - Дивувався батько, хоча актор з нього поганий, адже по погляду було видно, що він сам усе прекрасно знає.

- Ой, не вмикай дурня. Ти сам усе прекрасно знаєш, тож не вдавай із себе невинного. - Переможно посміхнувшись, викарбувала я.

- Гаразд, розкусила і в кого ти така? Нічого від тебе не приховаєш.

- Дай-но подумати... уся в тебе і нема чого обурюватися. - Стоячи як два ідіоти, ми посміхалися і грали в глядачки й зовсім злегка забули, що поруч була мама.

- Може мені хто не будь пояснить, що тут відбувається? - Мама дивилася з цілковитим подивом на нас.

- Мам, тобі все розповість тато, а я пішла готуватися, у мене сьогодні перегони і я відкриваю сезон... Ах, так, зовсім забула, Медісон передавала тобі привіт і сказала, що найближчим часом чекає на вас у гості. - Мама, мрійливо посміхнувшись, розвернулася і пішла на кухню, а я спокійно зітхнула від того, що не буде подальшого розпитування.

- Стояти... - Упс, здається, мені зараз не сподобається сказане. - Люба, я знаю, що тобі не подобаються всілякі прийоми та ти сама знаєш, що ми дуже рідко змушуємо тебе туди ходити, - о ні, тільки не це. - Коротше, через два дні буде прийом на честь злиття трьох компаній.

- А я то ту причому? - Ну, не можу тримати язика за зубами.

- Дослухай і не перебивай. Прийом на честь злиття трьох компаній: Кінг, Харріс і наша. Тож, як не крути, ти маєш там бути. При цьому всьому, там буде багато людей із вищого світу, яких ти жодного разу не бачила і тобі вже давно пора з ними познайомиться.

- Я просто свічуся від радості, спасибі тобі величезне. Гаразд, треба так треба, тим паче я вже познайомилася зі спадкоємицями Кінг і Харріс і ми подружилися, тож танцюй від щастя. Я буду на прийомі пай-дівчинкою і, тату, дихай спокійно.

- Фух. Це мене вже радує. Я думав буде гірша реакція. Тоді, у мене все, не буду тебе відривати, тобі треба підготуватися, і ще, удачі тобі. Уотерсу привіт.

- Домовилися, передам. Мало не забула, картку банківську не забудь залишити, щоб я могла перед прийомом по магазинах пройтися з дівчатами, ми ж повинні бути запаморочливими.

- Господи, у кого ти така марнотратниця? - З обуренням запитав він.

- А ця риса, татку, у мене від мами.

- Я все чую. - Пролунав голос із кухні.

- Ми тебе теж дуже любимо, мамо. Так все, я пішла, мені ще красуню випробувати треба. - Розвернувшись на сто вісімдесят, я попленталася до своєї кімнати.

Швидко роздягнувшись, попрямувала до душу. Чесно, я б вічно просиділа в душі, під струменями води мій мозок краще починає міркувати й думки стають на місця. Пробувши в душі майже годину, я пропрацювала всю стратегію заїзду, які може викинути приколи Дебора і план відвалу після того, як закінчиться заїзд. Тож тепер одяг, швидко напнувши на себе доволі сексуальний костюмчик, зібрала волосся в невисокий хвіст, щоб у шоломі було зручно, легкий макіяж повік, губки та вії, і вуаля образ готовий, тільки навряд чи мої батьки оцінять, тільки через мій костюм у мами буде інфаркт. Тоді нічого не залишається, як напнути шкірянку. Ну, ось так начебто пристойніше. Тепер час перевірити свою ластівку. Швидко спустившись униз, чмокнула батьків і випурхнула в гараж. Сівши в машину і завівши мотор, я вперше за довгий час відчула себе вільною. Щось пригадується, коли ми їхали сюди, я бачила непогану трасу на виїзді з міста, ось там-то і перевірю свою крихітку. Під'їхавши до тієї самої траси, я почала набирати швидкість: 120, 140, 160, 180, 195, так ось це те, за чим я нудьгувала, так, а ось і поворот випробуємо ручник, скидаємо швидкість, знижена і ручник, працює як по маслу. Боже це не машина, а пісня. Залишилося тільки гальма перевірити, набираємо знову швидкість і перевіряємо екстрене гальмування. Є, все працює як годинник. Подивившись на годинник, зрозуміла, що спізнююся. Швидко скинувши Едді повідомлення, сильніше натиснула на газ і помчала до місця відкриття. Під'їхавши до чорного виїзду місця збору стрітрейсерів, я побачила нервового Едді.