Кохання Шалапута Його другий шанс
Розділ 25
Ба уважно подивилася на мене й ледь помітно посміхнулася.
— Ну добре, — зітхнувши, відповіла вона. — Йди до кімнати. Я зроблю твоїй незнайомці перев'язку, — професійним тоном сказала ба.
— З чого ти взяла, що вона моя? — обурився я.
— Ну добре, не твоя, — іронічно відповіла ба.
Я розгубився, не розуміючи, чому вона робить такі висновки, ніби бачить мене наскрізь.
Не знайшовши, що відповісти, я мовчки зайшов до кімнати.
Галина Іванівна попрямувала до дівчини. Щойно вона переступила поріг, Лера різко здригнулася, але, побачивши жінку, трохи заспокоїлася.
Лікарка підійшла до молодої дівчини й доброзичливо посміхнулася.
Лікар обробила опіки маззю «Рятівник». Рани — різними засобами. Лері було дуже боляче, вона плакала. Літня жінка лагідно і делікатно заспокоювала її.
М'яко показала жестами:
— Потерпи, дитино.
Дівчина уважно тримала погляд на Галині Іванівні. Вона вперше у житті відчувала спокій поруч із цією небайдужою жінкою. Вперше ця жінка щиро турбувалася про неї.
Галина Іванівна зняла старі бинти, обережно обробила її порізи, рани та опіки. Вона чітко розуміла, що опіки залишилися від недопалків сигарет.
На зламі ребра лікарка наложила тугу пов'язку.
«Бідолашна», — подумала Галина Іванівна. «Що ж тобі довелося пережити?..»
#1501 в Жіночий роман
#6082 в Любовні романи
Відредаговано: 26.06.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
