Кохання Шалапута Його другий шанс
Розділ 21
— Онучку, — глибоко зітхнувши, мовила Галина Іванівна, — коли ти врешті-решт подорослішаєш? Невже ти не розумієш? Він пішов, але прийде знову… І що буде далі? Якщо вона справді його дружина за законом, ми не зможемо заборонити йому забрати її.
— Ба, — роздратовано відповів Вітя, — вона що, річ? Її можна просто взяти й забрати? Вона ж жива людина, а не якась власність!
— Не перекручуй, — заперечила Галина Іванівна. — Я хотіла сказати, що треба діяти не на емоціях, а спокійно й урівноважено.
— Добре. І що ти пропонуєш? — запитав Вітя.
— Поки не знаю, — відповіла бабуся після короткої паузи. — Ходімо поговоримо з дівчиною, — запропонувала жінка.
Ми з бабусею зайшли до кімнати, де була Лера. Вона здригнулася, але, побачивши нас, трохи заспокоїлася.
Бабуся підійшла до неї, сіла поруч і спокійно почала жестикулювати, намагаючись не налякати дівчину ще більше.
Дівчина уважно подивилась спочатку на бабусю, потім на мене.
— Твій чоловік приходив, — сказала жінка мовою жестів.
Зрозумівши сказане, молода дівчина відразу змінилась в обличчі. Страх, біль і безпорадність пронизали її.
Бабуся торкнулась її руки, намагаючись заспокоїти Леру, і жестами показала: «Не бійся».
#1464 в Жіночий роман
#5591 в Любовні романи
Відредаговано: 13.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
