Кохання Шалапута Його другий шанс
Розділ 12
Я швидко почав смакувати.
— Ммм… ба, ти як завжди супер смачно готуєш! — вигукнув я.
— На здоров’я, мій любий онучку, — з посмішкою сказала бабуся.
Я швидко все з’їв і сказав:
— Дякую тобі, рідненька.
Підійшов і обійняв бабусю. Вона радісно усміхалась.
Дівчина прокинулась і спробувала підвестись, але не змогла — все тіло нещадно боліло, а голова сильно крутилась.
Галина Іванівна зайшла до кімнати та запитала жестами:
— Як ти себе почуваєш?
— Все дуже болить, — чесно відповіла Лера.
Жінка підійшла до дівчини, сіла на край дивану й показала жестами:
— Дозволь, огляну тебе.
Лера не заперечувала.
Галина Іванівна підняла їй кофту і побачила, що рани сильно кровоточать. Вона терміново наклала пов’язку. Дівчині було дуже боляче, але вона терпіла.
Галина Іванівна стисла руку Лери, подивилась на дівчину співчутливо і жестами сказала:
— Я закінчила. Ти молодець.
Молода дівчина, тримаючи погляд на жінці, відповіла жестами:
— Дякую вам.
На очах у неї були сльози.
— Тихо, тихо, не треба плакати, — м’яко сказала бабуся Віті. — Все буде добре. Хочеш їсти? — запитала жінка.
Дівчина, дивлячись на свою рятівницю, відповіла жестами:
— Дякую, не хочу. Тільки якщо можна води.
— Так, звісно, — відповіла жінка.
Вона подала дівчині склянку. Дівчина взяла її — руки сильно тремтіли. Вона жадібно ковтала рідину, ніби давно не пила води.
#1382 в Жіночий роман
#5160 в Любовні романи
Відредаговано: 05.05.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
