З тобою все гаразд? — тихо запитав я.
Вона підняла на мене очі. Заплакані, розгублені… сповнені болю, страху і відчаю.
Мене ніби про брало холодом.
І раптом її тіло обм’якло.
Вона втратила свідомість, підхопив дівчину на руки.
— Ти чого… — тихо сказав, але вона вже не реагувала.
Я обережно тримав її, і поніс до машини відчував, яка вона легка і зовсім беззахисна.
Відкрив дверцята, обережно поклав її на переднє сидіння. Потім швидко обійшов авто, сів за кермо і завів двигун.
Машина рушила вперед.
Я не знав, хто вона і що з нею сталося… але залишити її там я просто не міг.