Кохання Шалапута Його другий шанс
Розділ 7
Дівчина швидко написала: «Будь ласка, не треба, мені не можна».
Я, тримаючи погляд на дівчині, повільно запитав:
— Чому? Ти когось боїшся?
Дівчина нічого не написала, лише відвела погляд у бік.
«Що ж мені з тобою робити?» — подумав я.
У цю мить у голову прийшла ідея. Моя бабуся Галя, мамина мама, за фахом лікар-травматолог, жила в місті у двокімнатній квартирі. Вона любила мене більше, ніж батьки. Раніше, в дитинстві, я постійно у неї зависав.
Я звернув у бік, де жила бабуся.
Я подивився на дівчину та повільно сказав:
— Я відвезу тебе в одне місце, не хвилюйся, все буде добре, — запевнив я.
Незнайомка уважно дивилася на моє обличчя, читаючи з губ кожне слово.
В її очах читався сумнів, страх і благання. Я на мить зупинився, уважно дивлячись їй у вічі, і повільно сказав:
— Моя бабуся лікар… вона дуже хороша, вона тобі допоможе.
Декілька хвилин незнайомка мовчала, уважно тримаючи погляд на менщ, ніби вагалася, чи варто мені довіряти. Перший раз я відчув відповідальність. Батьки ніколи не сприймали мене серйозно, тільки постійно повторювали: «шалапут», «криворукий» і так далі.
#1274 в Жіночий роман
#4638 в Любовні романи
Відредаговано: 16.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
