Кохання Шалапута Його другий шанс
Розділ 3
Місто зустріло мене сонячним світлом і людською метушнею.
Хтось кудись поспішав, хтось розмовляв по телефону, інші ж просто їли шаурму та пили каву.
А я… сидів у машині, на даху якої красувалася пошарпана шашка з написом «Таксі».
Я зупинився біля міського базару.
Шум людських голосів лунав звідусіль, зливаючись у суцільний гул.
Минуло три години.
До мене сіла літня пара.
— Синку, будь ласка, вулиця Гагаріна, будинок 8, — мовив чоловік.
— Колю! — почувся невдоволений голос жінки. — Ти бачив ці ціни? Це просто жах! Майже всю пенсію витратили…
— Та що ж поробиш, Людочко, — спокійно відповів він. — Не хвилюйся, у тебе ж тиск…
У його голосі звучала турбота.
Я мовчки їхав за адресою і мимоволі замислився: от би й мені зустріти кохану дівчину… прожити з нею до старості… і так само тихо сперечатися через пенсію.
Коли ми приїхали, я допоміг їм дістати сумки з багажника.
Жінка подивилася на мене й тепло сказала:
— Молодий чоловіче, щиро дякую вам.
Вона дістала гаманець і запитала:
— Скільки ми вам винні?
— Двісті, — тихо відповів я.
Вона витягнула дві сотні й простягнула мені.
— Ось, тримайте.
— Дякую вам, — ввічливо посміхнувся. — Гарного вам дня.
— Навзаєм, — відповіли чоловік і жінка.
Я сів у машину і, лише з четвертого разу завівши двигун, поїхав.
#1274 в Жіночий роман
#4638 в Любовні романи
Відредаговано: 16.04.2026
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
