Розділ 12.3. УЛЮБЛЕНІ КАЗКИ НА "ВОГНИЩІ ІНКВІЗИЦІЇ"

      Слово "казка" з'являється в письмових джерелах приблизно в XVI столітті, але її значення далеко від прийнятого нині. Спочатку казка - це список, перелік або опис. Те ж, що ми звикли називати казкою, наші далекі предки називали "Кощуна". І лише в XI столітті, після хрещення нашої Русі, Кощуна втратила як свій міфологічний, сакральний зміст, так і саме ім'я (тільки в російській мові залишилось похідне слова – "кощунство"), отримавши натомість нове - "баснь", яке і протрималось до XVIII-XIX століття, змінившись в свою чергу вже відомою нам назвою "казка". Зараз різновидів казок багато - літературні, і фольклорні, побутові і про тварин, але, напевно, найбільш захоплюючі, цікаві, улюблені - це чарівні казки.

      "Енциклопедія сучасної України" так визначає "казку": "Казка – жанр фольклору, що характеризується художньою вигадкою, фантастичним змістом, розважальністю, викінченим та динамічним сюжетом, своєрідною композицією (традиційні зачин і кінцівка, типові словесні формули, повторення), полярним протиставленням героїв, духовними якостями персонажів, перемогою добра над злом. К. відомі здавна у всіх народів; відображають найдавніші часи, вірування і погляди народу, прагнення та мрії про перемогу правди, волі, добра".

       Вікіпедія: "Казка – це народно-поетичний або писемно-літературний твір про передбачувано вигадані події чи осіб, іноді за участю фантастичних сил, який має повчальну мету". (Прошу звернути увагу, - "…повчальну мету"!!!).

        "Особливості казки - Казка відображає світогляд народу, його помисли і бажання на різних етапах його розвитку. Живучи у вічних століттях і передаючись з уст в уста, казка змінюється разом із дійсністю, яка її породжує, пристосовуючись до неї і відображаючи її (дійсність) в собі (казки) ". (Це з сайту - https://catalogueofarticles.com/uk/kultura-ta-mistectvo/shho-take-kazka-zagalne-viznachennja/). (Зверніть увагу, - "… відображає світогляд народу"!!!).

        Чому діти так люблять казки? Чому ж казка так важлива? Казки, які ми читаємо своїм дітям, виховують в них тільки позитивні якості? Або не тільки? Чи має право на життя такий вислів як "шкідлива казка"? Чи може бути шкідливою казка популярна серед мільйонів людей, як дітей, так і дорослих? А які казки можуть бути корисні? Які можуть таїти небезпеку для формування дитячої душі? Що таке патологія казки?

   Німецько-американський психоаналітик Бруно Беттельхейм в передмові до книги Ханса Дікманна "Юнгіанскій аналіз чарівних казок. Сказання і іносказання" писав:

      "Фантазії, засновані на казках, є надзвичайно важливою частиною духовного життя дітей не в останню чергу через те, що описувані в них загрозливі ситуації так нагадують основні страхи маленької дитини - наприклад, страх загубитися, вчинити погано, піддатися приниженню або небезпеці, яка виходить від чудовиськ або злих звірів. Щасливий фінал, завжди притаманний казці, дає дітям упевненість в тому, що, незважаючи на всі свої страхи, врешті-решт, вони зможуть здобути перемогу. Таке знання допомагає дитині підготуватися до життєвих труднощів і випробувань, незалежно від того, чи будуть вони реальними або лише уявними".

      Таким чином, казка цільовим призначенням потрібна для підсвідомого або свідомого навчання дитини в сім'ї правилам і меті життя, необхідності захисту свого "ареалу" і гідного ставлення до інших.

       Цікаво, що казка несе в собі колосальну інформаційну складову, передану з покоління в покоління, віра в яку ґрунтується на повазі до своїх предків.

       Стекольнікова Ніна В'ячеславівна в дисертації на тему "Лексичні парадигми в текстах рекурсивної структури: на матеріалі російських казок" звертає увагу на спорідненість структури мови цих казок з комп'ютерними мовами програмування. Таким чином, "здійснюється передача досвіду попередніх поколінь, інсталюється первинна логічна матриця, за допомогою якої дитина отримує дієві засоби для життя - здатність до абстрактних операцій, до системного мислення". Зауважте, - "здійснюється… програмування".

       Дитина не любить настанов, а казка не вчить безпосередньо. Казка пропонує дитині образи, за допомогою яких він засвоює життєво важливу інформацію в умовах безпеки і відсутності тиску з боку дорослих.

      Данський психолог і психіатр Бруно Беттельхейм, який багато уваги присвятив казці і її значенню для дитини, вважає саме чарівну казку найбільш придатною для сприйняття дитиною. Чому? По-перше, проста мова цієї казки зрозуміла дитині, герої нечисленні і максимально спрощені (найчастіше вони навіть не мають імен). Сюжет чарівної казки максимально простий, зрозумілий і не прив'язаний до часу і простору, що допомагає сприйняттю вийти за грань звичайного. У своїх дослідженнях Бруно Беттельхейм порівнює казку з вельми схожими на неї міфами і легендами. Висновком стає те, що ні міф, який часто несе негативне забарвлення (смерть персонажів), ні байки, мораль яких націлена більше на дорослих, не підходять для дитячого сприйняття, більш того, можуть навіть придушувати дитини.