Пролог

Холодний дощ у горах Куньлунь ніколи не приносив очищення. Він лише вмивав кров із холодного каміння. Бай Сяоїн лежала на землі, вдихаючи запах мокрої трави та заліза. Кожен подих відгукувався болем у розірваних меридіанах.

— Породження зла... — сплюнула вона, намагаючись піднятися. — Якщо цей світ називає справедливістю смерть моєї матері, то я з радістю стану його катом.

На її зап’ясті пульсувала чорна вена — ознака прокляття, з яким вона народилася. Вона була темною плямою на чистому полотні світу безсмертних. Але цієї миті, коли надія майже згасла, небо над нею раптом змінилося. Сонце, що ледь пробивалося крізь хмари, зникло. На світ опустилася неприродна, оксамитова ніч.

Простір навколо затремтів, і з густої темряви з’явилася постать. Чоловік у чорних шатах, гаптованих срібними нитками, що нагадували сузір’я. Його обличчя було блідим і незворушним, а очі — глибокими, як безодня, в якій тонуть зірки.

Є Ченьюань. Бог Ночі. Той, чиє ім’я шепотіли зі страхом навіть найвищі старійшини.

Сяоїн відчула, як її проклята мітка на зап’ясті раптом спалахнула не болем, а дивним, заспокійливим теплом. У грудях щось йокнуло — невидима нитка, що тяглася від її серця до його душі, напнулася до межі.

— Ти... — прохрипіла вона, дивлячись на нього знизу вгору. — Прийшов закінчити те, що розпочали інші? Вбити демонічне дитя?

Є Ченьюань повільно підійшов і опустився на одне коліно. Його прохолодна рука торкнулася її щоки, і в ту ж мить світ навколо них затих. Грім перестав гриміти, а дощ застиг у повітрі кришталевими краплями.

— Я шукав тебе тисячу років у кожному переродженні, — голос бога був тихим, але він вібрував у самій її суті. — Твоє прокляття — це моя печатка. Твій біль — це моє покарання.

Він провів пальцем по чорній вені на її руці, і Сяоїн побачила, як від його дотику темрява почала перетворюватися на золоте сяйво.

— Весь світ може називати тебе злом, Сяоїн. Але для мене ти — єдина причина, чому ці Небеса ще не впали.

Вона ще не знала, що цей зв’язок стане її найбільшою силою і найважчим тягарем. Що заради її пробудження він зрадить свій трон, а вона — заради нього — навчиться любити світ, який мріяла знищити.

На небі спалахнула перша зірка, знаменуючи початок шляху, який змінить хід історії безсмертних. Шляху, де кохання було єдиним гріхом, вартим смерті.