Глава 12.

Після розмови з Вікторією Каріна цуралася Дениса та уникала зустрічей із ним. Через тиждень після того, як Денис та Вікторія повернулися з Чехії, відбулася ще одна робоча нарада, на якій були присутні начальники основних відділів. Світлана Єгорівна попросила Каріну теж бути на цих зборах.

Основною темою був новий проект від чеської компанії «Бірленд». Денис ознайомив всіх з основними деталями рекламної компанії і дав кожному з керівників свої доручення. На плечі Світлани Єгорівни лягла розробка маркетингової стратегії. Після цього Денис повернувся до Каріни, яка вже традиційно сиділа поруч з ним і публічно попросив її не соромлячись ділитися своїми ідеями у процесі роботи. Дівчина чемно посміхнулася і кивнула. Про себе Денис зітхнув з полегшенням — значить вона не сердиться на нього. Але Каріна продовжувала тримати дистанцію і більше не дозволяла собі зайвих поглядів у бік свого директора.

Настав жовтень. Каріна повністю освоїлася зі своїми новими обов'язками та стала справжньою помічницею для своєї начальниці. Світлана Єгорівна прислухалася до її ідей та заохочувала їх. Дівчина стала сміливішою, у її голосі та манері поведінки з'явилася спокійна впевненість. Вона вже не боялася, виступаючи на робочих зборах перед директором і начальниками інших відділів. Каріна навіть навчилася правильно відбивати словесні атаки Вікторії Анатоліївни та вже не губилася, коли чула від неї різку критику своїх пропозицій та ідей. Але у всьому, що стосувалося її взаємин з навколишніми людьми, Каріна залишалася справжньою — щирою, веселою та доброю. Тому всі співробітники відділу маркетингу ставилися до дівчини з симпатією та щиро раділи її робочим досягненням. Із середини осені Світлана Єгорівна почала брати Каріну з собою на ділові зустрічі за межами офісу. При цьому основну частину діалогу із замовниками брали на себе Світлана Єгорівна та Денис, а Каріні довіряли невеликі доповіді з приводу деталей реалізації рекламного проекту.

Денис з цікавістю спостерігав за поведінкою Каріни та все більше переконувався, що важко було б знайти більш відповідну кандидатуру на її посаду. Вона все більше і більше подобалася йому і тепер він не соромився зізнатися у цьому собі. Але дівчина підтримувала з ним чисто офіційні взаємини. Денис вирішив, що так дійсно буде краще для всіх. Тому він теж не намагався зблизитися з нею, хоч і не приховував, що присутність Каріни йому приємна.

Вікторія пильно спостерігала за Денисом і Каріною і відверто зізнавалася собі, що між дівчиною і директором встановилися чисто робочі відносини. Але вона бачила, як Денис іноді дивився на неї та помічала рум'янець збентеження на щоках Каріни, коли під час зборів Денис говорив їй щось приємне або дякував за виконану роботу. Навіть дотримання дистанції не змінювало того факту, що вона дуже подобалася Денису. Усвідомлюючи це, Вікторія стискала кулаки від злості. Але вона не могла нічого зробити, щоб усунути дівчину. Намагаючись якось виплеснути свою злість, Вікторія постійно критикувала ідеї Каріни та висміювала її роботу. Але у таких випадках за дівчину вступалася Світлана Єгорівна, а іноді навіть сам Денис. Та й сама Каріна навчилася знаходити вагомі аргументи, щоб спокійно заперечувати Вікторії. Це було нестерпно, але у таких випадках доводилося визнати свою поразку і поступитися.

Відносини самої Вікторії з Денисом майже не змінилися. Іноді вони обідали разом, але ніяких розмов про те, що трапилося у Празі, не було. Денис чітко дав зрозуміти, що не кохає її, але показував, що зовсім не проти зберігати із нею дружні стосунки. Вікторія була вдячна йому за це. Вона побоювалася, що після її зізнання Денис може остаточно віддалитися від неї, а їх спілкування зведеться до мінімуму. У такій ситуації їй було б набагато складніше привернути до себе його увагу.

Минуло ще два місяці, настала зима. «Цитрус» отримав заявку на розробку рекламного проекту для однієї з найбільших компаній, що виробляла засоби побутової хімії. Фірма «Дорстон» була широко відома на всю країну, тому отримати такого замовника мріяли всі рекламні агентства міста. Співпраця з такою компанією могло значно підвищити репутацію «Цитруса» на рекламному ринку, тому на загальних зборах Денис неодноразово підкреслював важливість цього контракту і просив усіх докласти максимум зусиль для розробки рекламного плану.

Каріні дуже хотілося порадувати Дениса і вона працювала над проектом «Дорстон» з особливою ретельністю. Дівчина нічим не показувала цього, але після подій, що трапилися після того корпоративу, вона все частіше думала про свого директора. Спочатку її просто переповнювало почуття вдячності, але поступово воно почало переростати у щось більше. Каріна згадувала, як він носив її на руках і відчувала бажання знову опинитися в його обіймах. Після розмови з Вікторією вона деякий час забороняла собі такі думки. Але вони поверталися знову і знову і дівчина нічого не могла з собою вдіяти.

Зустрівши Дениса, Каріна відчувала сильне хвилювання. Їй дуже хотілося поговорити з ним як тоді, перед її першими зборами. Хотілося, щоб він доторкнувся до її руки, лагідно подивився в її очі, обійняв. Але зовні Каріні вдавалося зберегти повний спокій і вона нічим не видавала своїх почуттів. Вони з Денисом майже ніколи не залишалися наодинці, тому дівчина справлялася зі своїми емоціями та навіть Вікторія не могла дорікнути їй у тому, що вона фліртує зі своїм босом. Але від цього нічого не змінювалося і до кінця осені Каріна остаточно зрозуміла, що по вуха закохалася у Дениса.

Робота над рекламним планом для «Дорстона» наближалася до завершення. У вівторок у другій половині дня Денис і Світлана Єгорівна повинні були зустрічатися з керівництвом компанії, щоб представити проект. Світлана Єгорівна заздалегідь попередила Каріну про те, що візьме її з собою — дівчина повинна була викласти подробиці рекламного плану. Каріна ретельно готувалася до майбутньої зустрічі та дуже хвилювалася.