Neun

(16+)

Не можна знайти щастя у шлюбі, якщо ви не принесете його із собою.

Ніу, вирвала свій одяг, щоб було легше битись. Вона була розлютована, хотіла позбутись зла в цьому світі. Тому нещадно билась. На дворі злива. Грім та блискавка створювали жахливу атмосферу. Здавалось, що фантастичні принцеси - тендітні та ніжні, але якщо їй загрожує смерть чи будь яка атмосфера, в бій вступають привілеї, даровані родом. Цао не дуже подобалась Ніу, але гордість не могла дозволити залишити дівчину на погану смерть. Лей теж не міг так поступити. Тому коли чоловіки розібрались з вартою, побігли до вампіра. Деймін та Вейдун побачивши це, кинулись на ельфів. 

-Негідники! - кричав Деймін,  - хто вам дозволив сюди пхати ніс!

-Я вивчив твої рухи, та твою техніку бою. Рахуй ти уже мертвий, - кинувся з ножем Вейдун.

Ніу була поранена, але ось вона біжить в далекий коридор. Аймінь не розуміє, що відбувається. Коли власниця катани бігла до вампіра, та різко повернуалсь та вкусила ворога. Аймінь впала мертвою. Чоловіки теж бились. Тіло горіло, з лобу стікав піт. Але ніхто не зупиняється. Вейдун, дуже сильно поранив Цао. Однак, ельф боровся. Ось Вейдун б'є старого імператора у груди, взаємно той в плечі та шию. Для Цао цей удар був останнім. Дуже багато крові він втратив. Ельф усміхнувся та мовив: "...більше я нічим не допоможу. Ніу...Лей живіть щасливо" 

-Батько! Вставай! Ні, вставай! - кричав син мертвому чоловікові.

Для Вейдуна, ранення артерій теж не пішли на користь. Той теж впав до долу мертвим. Деймін та Лей. Виживе один. Тільки один. Жінка біжить до Лея, з метою допомогти. Проте, Тинг поранила сестру в руку, хоча вона все ж таки біжить. Забирає ніж у коханого, та попадає в серце. Нестерпна сестра зазнавши таких втрат, побігла. Ніу за нею вже не бігла, адже винила себе за смерть імператора ельфа.

-Кохана, мій батько. Його тепер теж нема, і мами нема - стримував сльози юнак.

-Ми...у нас...все буде добре, - плакала Ніу, та закрила Цао очі.

Увесь небокрай горів дивним палахкотінням. Сонце сідало, немов розпечений кулястий дирижабль. Ось воно черкнулось обрію, занурилось за темну лінію виднокола, потім - увійшло за край землі, а затим червоний диск блиснув над обрієм і зник. Хоч небо все ще палахкотіло, жита й пшениці купались у тому багряному сплескові, і молоді, не затужавілі колоски одсвічувались червоною міддю. В похмурій атмосфері пройшло біля 10 днів. Чоловік не показував на скільки сильно він понівечений в середині. Можливо, це прозвучить надто жорстоко, але Лей мав на думці зробити пропозицію, коханій. Багато, будуть ельфа засуджувати, однак цей юнак не з тих, кого турбує чиясь думка в особистих вдіносинах. 

-Ніу, серденько. Давай одружимся? - хвилювався чоловік.

-Коханий, це так несподівано. Я зараз заплачу, від щастя. Так! Так. Звичайно так, - сміялась дівчина.

Ну ось, тепер молоді будуть совї проблеми, розташовувати на задній план, адже готування до такої події, затьмарить усім голови.  Святкова, весела і урочиста атмосфера мала панувати на весіллі молодят. На даний час більшість китайців влаштовують весілля наступним чином: закохані і їх родичі разом обирають дату для весілля. Зазвичай, вихідний чи святковий день. На урочистій весільній церемонії гості традиційно бажають молодятам дожити до правнуків. В Китаї для одруження потрібно було здійснити 6 ритуалів, які називаються «люлі». Це - «насай» (піднесення подарунків під час пропозиції руки і серця); «нацзі» (подарунки на заручини), «інцінь» (власне весільний обряд) тощо. Якщо хлопцю сподобалась дівчина, він засилав до її родини сваху. Родина хлопця повинна була робити подарунки свасі і родичам майбутньої нареченої. При зустрічі сваха обмінювалась з батьками дівчини записками, на яких були записані імена і вік обох молодих. Потім відбувались оглядини. Члени родини хлопця, обравши підходячий день, йшли до родини дівчини, щоб побільше дізнатись про матеріальний стан, поведінку і звичаї нареченої, і отримати уяву про її зовнішність. Батьки дівчини також мали можливість познайомитись з майбутнім зятем, але з молодим нареченій зустрічатись заборонялось. Тепер усе навпаки: у більшості випадків дівчина з батьми обирають чоловіка; у деяких селах під Пекіном, якщо дівчина і її батьки залишаються обідати в гостях у батьків молодого чоловіка, - це означає, що вони приймуть його як чоловіка своєї дочки. 

У день весілля Ніу вдяглась у червоний одяг, хоча сьогодні деякі обирають білий весільний наряд. Перед тим як покинути рідну хату, вона плакала, що символізує її тугу за батьками і рідною хатою. Після того як вона вже поїхала, у палаці Лея починається весілля. В деяких містах існує особливий весільний звичай. Про це пані Хань сказала: «До початку весілля наречена повинна перейти через ряжку з вогнем у дворі, що символізує подолання неблагополуччя та нещастя. Молодята входять до кімнати, і б'ють поклони: Небу і Землі, потім батькам нареченого, а потім один одному. Після цього вони п'ють вино. В своїй кімнаті молодята зістригають один в одного пасми волосся і зберігають їх разом на знак встановившихся подружніх відносин». Але змінюючи традиції, одруження ельфа та вампіра, змінюється історія. 

Кульмінацією весілля був бенкет, який називається «сіянь». Люди називали весілля Ніу та Лея «розпиттям вина родощів». В народі завжди звертають увагу на масштаби бенкету, адже саме він свідчить про рівень урочистостей. На бенкеті наречена наливала гостям вино, брала своїми палочками шматочок зі спільного блюда і клала його на тарілку гостя на знак вдячності за його присутність. «Сіньфан» («кімната молодих») має і інші назви: «сіфан»  і «дунфан». Усі жартувати з молодих у день їх весілля, адже більшість свідків і гостей – це неодружені молоді люди. Вони намагаються різним чином розвеселити молодих і жартувати; задають їм важкі запитання, розігрують їх чи просять виступити. В них лише одна мета – добавити радості, щоб молоді запам'ятали цей день на все життя.