Розділ 19

Переводжу погляд на Хлої і бачу, як на її обличчі змінюються емоції. Спершу здивування, потім захоплення, а далі така чарівна посмішка, що як би я була чоловіком, то готова була все зробити аби ще раз її побачити.

- Хлої, я в шоці. Якщо раптом тобі буде дискомфортно, ти тільки скажи - шепочу їй, бо щось я хвилююсь, чи правильне це було рішення покликати на вечерю Райана та Назара.

- Ти що, це буде чудовим завершенням вечора. А Райан дійсно красунчик, як ти і казала - встигає прошепотіти Хлої перед тим як до нас підходять чоловіки. Як би вони почули, всеодно нічого не зрозуміли французькою.

- Кицюнь, це тобі - підходить Назар трішки хитаючись, дарує мені квіти, навряд в цьому закладі є ваза для них та пакунок - попрошу це відкрити вдома - каже Назар на вушко - Скучив, сильно. Ти в мене така красуня - згрібає мене в свої обійми та цілує, а його руки вмить опиняються на моїх сідницях.

- Дякую, котику. Я дуже рада тебе бачити - відповідаю на поцілунок, а тоді розвертаюсь обличчям до Хлої та Райана. Хлої намагається щось сказати англійською, бо я її попередила, що Райан не знає французьку мову, а Райан завмерши на одному місці із квітами в руках мовчить - Здається їм потрібна наша допомога - кажу Назару, а він стає позаду мене, обіймаючи.

- Райане, не стовбичить, а даруй квіти дівчині - каже Назар від голосу Назара Райан одразу приходить до тями.

- Хлої, яке красиве ім'я. Назаре вона справжня красуня - каже Райан та зі найпривабливішою своєю посмішкою дарує квіти Хлої. Хлоя бере квіти та відповідає тією ж посмішкою.

- Здається ми тут будемо зайвими, може поїхали додому? - одразу пропонує Назар.

- Хм, як вони будуть спілкуватись, якщо не знають мови і щойно познайомились? - повертаюсь до Назра, щоб зрозуміти чи це він так жартує, чи серйозно.

- Є всім доступна мова, якою кожний володіє. Мова тіла, тому киць трішки посидимо, а потім додому - кусає мене за плече - Райане, ходімо до столу - кличе Назар, він націлений рішуче покинути цю вечірку якнашвидше. Отже, не жартував, коли пропонував одразу поїхати.

- Хлої, все добре? - торкаюсь Хлої руки, щоб вона звернула на мене увагу.

- Так, все чудово. Відчуваю, що ця поїздка в Україну подарує щось більше, ніж вдалу співпрацю - приємно чути, що сьогоднішня сумна Хлої зараз виглядає щасливою.

- Якщо ти не проти ми трішки побудемо з Назаром, а потім залишимо вас наодинці - озвучую Хлої пропозицію Назара.

- Не проти. Мені сподобався Райан, сподіваюсь ми знайдемо спільну мову - знаючи цих декілька днів Райана я впевнена, що він може бути дуже чарівним.

- От і чудово. Ще вина? - Хлої на мою пропозицію киває ствердно. Назар замовляє ще пляшку вина для нас.

Поки ми з Хлої пили вино, чоловіки замовили собі міцні напої. Бачить моє серце завтра Назару буде важко. Під час спілкування ніхто не рахує випитий алкоголь. Атмосфера за столом дружня та місцями дуже палка. На диво, Хлої та Райан дуже гарно порозумілись і незнання мови не стало на заваді. В якийсь момент я розумію, що ми тут зайві і час їхати додому, тому Назар оплачує рахунок, а я викликаю таксі.

- Хлої, раптом що телефонуй мені. Райан хороший, але різне може трапитись - кажу на прощання Хлої та обіймаю її. Не хочу, щоб її хтось будь-коли ображав. 

- Райан не просто хороший, він сексі - шепочи Хлої, ніби нас можуть зрозуміти.

- Хлої, Хлої - її коментар викликає посмішку - А ще, Райану дуже подобається твоя французька - підморгую їй, а вона світиться.

Назар прощається із Райаном, коли я до них підходжу, то миттю опиняюсь в обіймах Назара.

- Райане, бувай і бережи Хлої. Ти за неї відповідаєш головою - намагаюсь виглядати серйозною.

- Слухаюсь, можете не хвилюватись Хлої буде в найдійних руках. Дякую, що познайомила нас. Їдьте відпочивати, чи ви не відпочивати їдете? - каже і перший сміється зі своїх слів.

- Я ж не питаю, що ви будете робити, от і ти не ліз до нас - замість мене відповідає Назар - Все друже, ми поїхали - каже Назар, бо помічає, як паркується наше авто.

Назар намагається йти рівно, але він захмелілий і дуже кумедний в цьому стані. Це нове амплуа для мене.

- Киць, тобі холодно? - сідаємо на заднє сидіння, а Назар кутає мене у свій піджак. В мить стає тепло та затишно від його аромату.

- Трішки, дякую - цілую його у щічку.

- Мені цього мало, ти така спокуслива - його руки пестять моє тіло, але я так не можу, бо ми в таксі.

- Назаре, ми не одні - кажу одне, а сама дозволяю себе цілувати.

- А коли будемо одні? - він зараз поводиться як капризна мала дитина в якої забрали таке бажане морозиво або найулюбленішу іграшку.

- Через двадцять хвилин - цілую його у скроню та в щічку - Мені так добре в твоїх обіймах, давай просто насолоджуватись нічним містом та обіймами?

- Угу - обіймає мене міцніше та схиляє голову мені на плече.

Коли приходить час виходити з автомобіля, Назар міцно та дуже солодко спить. Втомився та і алкоголь подіяв. Декілька секунд затримую на його обличчі погляд, а потім наважуюсь його будити.

- Котику, ми приїхали, прокидайся - очі не відкриваються, але він реагує на дотик моєї руки.

- Ще хвилинку і встаю - цілую мою руку. 

- Ми в таксі, Назаре - бачу, що мої слова на нього подіяли. Він розплющує очі і намагається зрозуміти, де ми. 

- Давай швидше забирай свого і виходьте мені ще на замовлення їхати - раптом водій таксі заговорив. Від його слів стає неприємно - Напилося і не вміє себе поводити - каже собі під ніс, але я все чую.

- Я б на вашому місці поводилась стриманіше. Не варто ображати своїх пасажирів - відповідаю та хочу скоріш звідси вийти.

- Слухай сюди - грубо каже водій таксі, але його перебиває Назар, я навіть зойкнула, бо не очікувала.

- Це ти слухай, ти зараз вибачишся перед дівчиною і більше ніколи не дозволиш так собі розмовляти з клієнтами, якщо хочеш далі нормально жити, а не існувати. Почув мене? - мені стає бридко, бо я ненваджу всі ці сутички - Ти мене почув, чи мені зателефонувати твоєму керівнику?