Розділ 17

Прокидаюсь від спраги, шалено хочеться пити, бо дуже пересохло в горлі. А ще відчуваю, що дуже спекотно і що я лежу в обіймах Назара. На руці, що мене обіймає помічаю вже знайомий мені браслет. Намагюсь встати, щоб не розбудити Назара. В пам'яті виринає спогад, що ми їхали до Назара додому, а виявляється я заснула в автомобілі.

В кімнаті темно, лише місяць дає трішки світла. Розумію, що це спальня Назара. Вдається тихо вибратись з його обіймів, декілька секунд зависаю милуючись, який він має милий вигляд. Навшпиньках залишаю кімнату. У вітальні на дивані знаходжу свої речі, в сумці телефон. На годиннику майже перша ночі. 

Мої речі акуратно складені, а я дбайливо одягнута у  футболку Назара, що прикриває мої сідниці та білизну. Йду на кухню, щоб попити води. Помічаю, що двері на терасу відчинені і в кімнаті панує прохолода. Набираю склянку води та виходжу на терасу. Краєвид неймовірний, вогники палають, місто не спить. Після декількох ковтків вдалось втамувати спрагу, пора повертатись в ліжко до Назара від цією думки стає тепло на серці. Завтра на роботу, а я буду невиспана. А ще напевно треба раніше виїхати, щоб заїхати додому переодягнутись, бо як я в спортивному одязі піду на роботу?

Хід моїх думок перериває Назар.

- Ой! - лякаюсь та ледь втримую в руках склянку.

- Налякав тебе? - Назар обіймає мене за талію та пристикає міцініше до свого торса, а своє підборіддя ставить на моє плече - Вибач - залишає поцілунок на плечі.

- Трішки, я вже збиралась повернутись до тебе - ставлю склянку на столик та повертаюсь до нього обличчям.

- Радий чути, бо я вже подумав, що ти збиралсь втікати від мене - поглажує мою спину руками від його дотиків стає дуже приємно.

- Не збиралсь - притуляюсь до його грудей - Чому не розбудив? - підіймаю свій погляд.

- Спершу хотів, але не піддався спокусі. Хотів, щоб ти відпочила - його руки переміщуються на мої сідниці, а я обіймаю його за шию перед тим як першою поцілувати.

Спершу поцілунок виходить ніжним, а потім переростаю у справжню пожежу між нами. Мені знову стає спекотно і на цей раз вода зовсім не допоможе втамувати цю спрагу. Лише Назар мої ліки від. 

- Ах - злітає з моїх вуст.

- Знімемо ось це? - Назар тримається за край моєї футболки.

- Угу  - від одним рухом знімає футболку, що летить додолу. Залишаюсь в топові та трусиках. В його погляді спалахує бажання і мені дуже подобається, як я дію на Назара.Підіймає мене на руки, а я охоплюю його стан ногами.

Він лише в одних боксерах, тому розумію, що ніхто з нас не хоче спати. Поки він йде до спальні зі мною на руках та в темряві, це ще те випробування, але ми нінащо не зважаємо між нами вирує справжня пристрасть і бажання продовження.

- Полю, я не хочу зупинятись. Я хочу тебе, ти дуже красива - каже між поцілунками.

- Не зупиняйся, я теж тебе хочу - вмить опиняюсь на ліжку, а Назар нависає зверху.

- Моя красива крихітка - промовляючи знімає з мене білизну - твоє тіло ідеальне, як я давно про це мріяв - в мене був секс, але таке баження я відчуваю вперше. Цей потяг неможливо пояснити, хочу бути ближчою до нього. 

- Назаре, хочу тебе - проводжу нігтиками по його торсу, поки він змінає боксери та одягає презерватив. Залишає поцілунки на моєму тілі, пестить та вміло розпалює бажання. Коли ми поринаємо у суцільну насолоду зникає все, залишається блаженство та жодних кордонів між нами, ми стаємо одним цілим. В мене знову забракло слів, щоб описати, що щойно відбулось. Це неможливо ні з чим порівняти - Ах - викрикую та обіймаю Назара сильніше.

- Крихітно, це було неймовірно. Ти така солодка. Тепер ти остаточно моя - згрібає мене в свої обійми і знову цілує.

- Назаре, це було надзвичайно, я ніколи такого не відчувала і не отримувала такої насолоди - зізнаюсь сором'язливо, хоча вже пізно соромитись.

- Моя, Полінка - давно я не чула такого звернення. Назар мене так раніше називав і лише наодинці.

- Твоя - залишаю поцілунок на грудях та провалююсь у сон.

- Назаре, ми проспали - кричу підіймаючись з ліжка, через годину ми маємо бути на зустрічі із французькми партнерами, а я гола стою серед кімнати Назара поки він спить - Назаре - дістаю його футболку, щоб одягнутись, але Назар розплющує очі та одним рухом повертає мене в ліжко - Назаре - обурююсь, хто тут із нас власник компанії.

- Що? Хочу ранкових ніжностей та твоїх солодних цілунків. Це тобі не треба - забирає в мене футболку та накидається на мене з поцілунком.

- Назаре, ми запізнимось - кажу між поцілунками та намагаюсь не відповідати, але де там, моє раціо вимикається поруч із Назаром - Назаре, будь ласка, зупинись. Ми запізнимось, а партнери чекати не будуть - останній шанс.

- Полю, Полю, я про все забуваю, коли ти поруч. Хочу тебе постійно. Хочу тебе собі, переїзди до мене - пропонує лежачи не мені.

- Що? Назаре, це - він мене зупиняє поцілунком.

- Я знаю, швидко, але ми і так багато часу згаяли. Я закоханий - на моєму обличчі з'являється радісна усмішка.

- Це означає так? - продовжує дарувати насолоду неквапливими поцілунками.

- Я подумаю, ця ніч була найкращою - хочу, щоб він знав, що я теж втрачаю голову поруч із ним - Назаре, нам час збиратись. Мені ще необхідно переодягнутись - намагаюсь достукати до нього, хоча я б теж була не проти залишитись з ним в ліжку до вечора.

- Ми продовжиом пізніше і я чекаю на твою відповідь. А поки я знаю, як зекономити нам час - із звабливою посмішкою промовляє.

- Як? - запитую, але замість відповіді Назар підймає мене на руки та несе мене примати спільний душ. Всю дорогу супроводжує мій щасливий сміх. Я щаслива поруч із ним в його обіймах. Я хочу, щоб ця мить тривала вічність. А щодо переїзду я вже готова погодитись, але про своє рішення скажу ввечері.

- Ти що любиш на сніданок? - запитує в Назара, оглядаючи вміст його холодильника після душу.

- Яєчня з беконом і овочами та підсмажений тост - дістаю всі необхідні інгредієнти та берусь за роботу під пильним поглядом красивих очей - Ти що будеш готувати?