Розділ 5.4 Цвіркунчик та кайданки

Розділ 5.4 Цвіркунчик та кайданки

– Негайно перепроси у дівчини! – карбував кожне слово Дмитро.

– Ти хотів сказати: «у слона»? – зареготав хлопець і не думав перепрошувати.

Дмитро аж сіпнувся, аби врізати тому покидьку, але його стримала Аля.

– О, бачу у когось проблеми з розміром?! – навмисно гучно мовила вона. – Тільки ті, хто мають маленького цвіркунчика у штанях вважають інших надто великими. Ну, є ж з чим порівнювати. Ой, дайте мені мікроскоп, щоб розглянути його чоловічу гідність, – додала Аля.

Компанія хлопця, який наважився ображати Женю, вибухнула сміхом.

– Цвіркунчик!

– Ой, а йому й, справді, треба мікроскоп!

– Та яка там чоловіча гідність – дріб’язок! – почулися вигуки компанії.

Напевно той хлопець жартував не тільки над Женею, а його оточення не знало, не могло придумати, як його поставити на місце і слова Алі викликали такий резонанс.

Хлопець спробував заперечити та аж пінився від злості. Напевно Аля добряче підмочила його репутацію отим «цвіркунчиком».

– Та як ти смієш?! У мене в штанях все добре! – горланив хлопець та штовхав хлопців зі своєї компанії, які не припиняли реготати.

– Все добре? То чого ти за свої горішки, ой, горошини тримаєшся? Переживаєш, щоб не розгубилися? – не відставала й Аля. Вона не раз боронила подругу. Женя була сильна фізично, але такі слова її дуже ранили. Вона постійно сиділа на дієтах, ходила до спортзалу, але це не приносило довготривалих результатів. Слова та поведінка Дмитра вселили в неї віру, що вона може подобатися, а тут на очах Дмитра її так ганьбили.

– Який горох? Та в мене кокоси! – спробував викрутитися хлопець.

– Ой, у тебе ще й з зором проблеми. Бідолаха! Тобі точно потрібно сходити до лікаря та навчитися себе вести з людьми, – добила хлопця Аля.

Слова Алі викликали нову порцію сміху компанії хлопців. Хам не стримався та вдарив хлопця, який сидів поряд. Розпочалася бійка. Адміністратор кафе викликала поліцію, яка приїхала дуже швидко. Поки поліціанти їхали Арістарх, Дмитро та охоронці закладу намагалися розборонити бійку. Дмитро таки добряче вдарив кривдника Жені. Та поклав його носом у асфальт. Він був провокатором і тепер усі довкола визнавали його вину.

Коли поліціанти приїхали, то Дмитро повів невігласа до машини. Крім вчинення, бійки він встиг зламати кілька стільців та розбити лампи, які освітлювати кафе ввечері. Хлопцеві світив штраф за хуліганство та псування чужого майна.

Коли поліцейські заповнювали протоколи, Женя підійшла ближче до Дмитра. У її очах світилася вдячність, гордість та симпатія.

– Ти такий гарячий, – прошепотіла Женя. – Ти його так вклав. На раз-два.

– Просто не люблю, коли чіпляються до прекрасних леді, – серйозно мовив Дмитро, а Женя від цих слів почервоніла.

– Знаєш, я завжди мріяла покататися на поліцейській машині, – мовила Женя, опустивши очі.

– А ти, як виявилось, погана дівчинка, – з бісиками в очах відповів Дмитро. – Щось зараз придумаю для тебе, красунечко.

Дмитро підійшов до водія поліцейської машини, щось йому сказав, той усміхнувся, поглянув у бік Жені та кивнув головою.

– Кралечко! Автівку подано! – гучно мовив Дмитро. – Якщо будеш поганою дівчинкою, то для тебе є кайданки, – мовив тихіше.

– Алю, ви їдете з нами? – згадала про подругу Євгенія.

– Ні, краще їдьте самі, бо всі ми там не помістимося. Зустрінемося через дві години тут, – запропонувала Аля.

– Чудово! Їдьмо, мій прекрасний поліцейський! Ти сьогодні будеш поганим, чи добрим? – грайливо запитала Женя.

– Все залежить від тебе, моя прекрасна затримана. Одразу хочу тебе попередити: шахрайство з твого боку я вже помітив. Тобою було здійснено спробу вкрасти серце одного з працівників поліції. За це слідує суворе покарання, – увійшовши в роль мовив Дмитро.

– І яке ж? – підняла брову Женя.

– Тисяча неоподаткованих поцілунків, – серйозно відповів Дмитро.

– Що ж... Визнаю свою провину. Винна. Готова понести покарання у повному обсязі, – мовила Женя, сідаючи до автівки.

– І не сподівайся, що ти зможеш вийти звідси умовно достроково. Щиросердне зізнання полегшує покарання, але не у твоєму випадку, – відповів Дмитро.

Один з поліцейських сів за кермо та автівка рушила. Водієві довелося заїхати до парку та вийти з машини, аби попити кави, бо парочка не бачила нікого, а бути свідком чийогось солодкого «покарання» водій не хотів.

Аля й Арістарх також не гаяли часу, залишившись наодинці.