Розділ 3.3 Муза

Розділ 3.3 Муза

Арістарх перечитав спочатку усі повідомлення Алі та був блідий, як стіна. Йому дуже не хотілося впасти обличчям у багнюку. Він добре розумів, що налажав.

– Агов! Ти збираєшся щось робити? Обід вже давно скінчився, – звернувся до нього колега.

– А? Що? – перепитав Арістарх.

– Ти себе добре почуваєш? Ти якийсь блідий? Ти не отруївся? Бо хлопці казали, що сьогодні комусь зле було від пиріжків, які навпроти відділку продаються, – хвилювався колега.

– А? Ні, я не їв, – відповів Арістарх, але подумав, що це гарна ідея. Він піде на лікарняний, аби написати Алін твір!

Арістарх підскочив на стільці та побіг у медпункт, до медсестри. Вона йому швиденько лікарняний оформить.

Арі вийшов з дверей відділку задоволений собою. Тепер він має офіційний лікарняний та може зайнятися романом. Треба рятувати репутацію, бо подумає, що він якийсь нездара. А хотілося б, щоб вона вважала його богом... Ех, життя важке.

Чоловік сам не зрозумів, як Аля та її думка стала для нього важливою, як чекав на її повідомлення та радів її похвалі, наче мала дитина. Вона – класна! Якщо й намагається повчати, то робить усе з гумором, а не в лоб. Його его не раз страждало від критики. Не раз Роман Добрийпан критикував його і тепер він розумів, що було за що.

Вдома Арістарх наважився відкрити свою сторінку, яку тепер вела Аля.

– Нічого собі! – вигукнув Арістарх, коли побачив статистику переглядів. Але як? Точно відьма! Ні, фея!

Арістарх дивувався великій кількості коментарів під книгою до нового розділу. Він наважився та перечитав розділ, написаний Алею.

– Хм... Цікавий хід, – мовив сам до себе Арі. Аля не відхилилася від плану, який він їй дав, але введений нею герой змістив фокус на себе та додавав інтриги. Арістарх відмітив, що дівчина переформатувала книгу, розбивши розділи на дрібніше та зробив висновок, що так легше читати.

– А тепер попандос, – мовив чоловік та зайшов у коментарі до розділу, який він написав, під книгою Алі. Читачі були здивовані таким розвитком подій і він відмітив, що ідея Алі про те, що події, які описав Арістарх, наснилося герою – ідеальний хід.

«Дякую тобі за цікавий розділ. Я зміг поглянути на свою творчість під іншим кутом. Ти добре зробила, що ввела ще одного героя. Я передивився (уважно!) твої записи та візьму до уваги побажання.» – дуже стримано написав Арістарх, бо борони Боже, Аня ще запишається.

«Арі, я була готова тебе сьогодні прибити! Чесно! Але придуманий тобою розділ пішов книзі на користь. Ти спричинив бум коментарів. Але перед тим, як сядеш писати, дай відповіді на усі коментарі під книгою. Розумію, що там багато, але це потрібно робити. Це твої читачі, які співпереживають героям та відчувають їх, як і ти. Але не забувай, що тобі потрібно відповідати на коментарі від імені жінки!» – прийшло повідомлення від Алі.

Арістарх перечитав відповідь Алі кілька разів. Чоловік усміхнувся від скороченої форми свого імені. Аля та Арі – звучить гарно. Він боявся, що вона вимагатиме свій акаунт назад. Він би на її місці зробив би саме так. Це був чарівний копняк для його Музи. Якби Аля таке висадила, то він би їй це так не спустив, а вона ще й поради дає. Під його книгою нечувана активність, треба реабілітуватися.

Арі писав відповіді читачам, аж гай шумів. Йому здавалося, що ці коментарі ніколи не закінчаться, бо люди писали відповіді до його відповідей і в нього складався діалог з читачами, чого раніше не було під його книгами. Виходить, що спілкуватися з читачами – цікаво! Арі відредагував розділ, відповідно до правок Алі та сів за наступний. Він навіть виписав імена героїв та їх роль у творі й прикріпив стікери до стіни поряд з ноутбуком.

Майже під ранок Арі пішов спати, радіючи, що відкрив собі лікарняний та написав розділ за який Аля не повинна була його сварити, бо він уважно вичитав його кілька разів.

На що не підеш заради Музи?