Розділ 3. Сподіватися на диво

Розділ 3. Сподіватися на диво

Аля не стала нав’язуватися, а вирішила з’ясувати деякі поняття, які виписала з роману Арістарха, бо не розуміла повністю їх значення. Аля занурилася у світ технічних термінів та зробила висновок, що деякі з них Арістарх використав некоректно. Алі було дійсно цікаво, чи впорається вона з новим жанром. Це був своєрідний виклик і для неї.

Арістарх у цей час намагався зібрати себе до купи. От чому його так легко взяти на «слабо»? Міг же відмовитися, чи якось проігнорувати? А тепер треба писати не серйозну літературу для інтелектуалів, а про цьомки-бомки. Здався йому той роман! Але ж він й собі боявся зізнатися, що взагалі не розуміє, що його писати далі. Трохи покартавши себе та накидавши приблизний план нових розділів свого твору на наступні два тижні, Арі ліг спати.

Наступного вечора Аля знову написала першою.

«Агов! Чекаю на план до твого твору. У мене є вже деяке уявлення про те, що має відбуватися далі, але хочу уточнити кілька моментів.» – написала Аля.

«Привіт! Я написав тобі план та ключові моменти і там ще є посилання на кілька джерел, які ти маєш вивчити перед тим, як щось писати про моїх героїв.» – прийшла гонорова відповідь від нарциса.

«Добре перегляну, але два джерела з п’яти, які ти надіслав, я вже вивчала. По тексту я знайшла кілька непорозумінь. По-перше, імена героїв. В одному місці ти називаєш головного героя Арес, а в іншому він Марс. По-друге, ти пишеш про імпланти, які має головний герой. Спочатку це була ліва рука, а далі це вже права. І я не зовсім добре зрозуміла плутанину з назвами корпорацій. Ти маєш назви з номерами, але щоразу якісь інші номери. Щось не збігається.» – написала Аля свої зауваження до твору Арістарха.

«Якщо хочеш, то можеш виправити неточності.» – дав свою згоду Бог Творчості, ніби Аля не на помилки йому вказувала, а просила дозволу доторкнутися до його геніального творіння.

– От же ж павич! Та на біса мені здався твій твір з логічними помилками?! Навіть читачі у коментарях писали, а ти не спромігся виправити! – сварилася крізь екран гаджета на Арістарха Аля.

«То ти даєш згоду на внесення поправок?» – написала Аля, бо знала, як підняти рейтинг книги.

«Внось, але не змінюй сюжет та імена героїв. Можеш виправити неточності, які помітила та далі пиши за планом, який я надіслав. Там усе має бути зрозуміло.» – знову написав Його Величність Арі.

– Ні, Мандаринко, в мене складається таке враження, що він вельможний пан, а я якась нікчемна кріпачка, яка просить дозволу доторкнутися до його шедевру, – обурилася Аля та поглянула на свою білочку, яка була поряд.

«Добре. Але я не дозволяю тобі вносити зміни у мій текст. Обов’язково ознайомся з моїм планом до кожного розділу та характеристиками усіх героїв. Можеш уже писати наступний розділ. У понеділок  маємо виставити оновлення творів одне одного. Але ж ти пам’ятаєш, що читачі мають бути задоволені якістю тексту та не помітити, що ми обмінялися акаунтами?» – нагадала Аля.

«Та все буде «ок», не переживай ти так.» – написав Арістарх.

– Ой, щось мало віриться, але будемо сподіватися на диво, – мовила Аля.