Розділ 2.2 Сюрприз

Розділ 2.2 Сюрприз

«А хіба в тебе там немає сексі-пексі? Ти ще скажи, що герой не смажить героїню, як тости?» – спробував пожартувати Арістарх.

«У жодному з моїх романів немає відвертих сцен. В одній книзі, взагалі, герої поцілувалися на сто п’ятдесятій сторінці. І активно читають роман, і нікому тих «смажених тостів» там не треба.» – відповіла Аля.

«Ну, тоді герой бос/мажор/мільйонер/бабій, а героїня – бідна безхребетна овечка, що стелиться перед героєм. Вгадав?» – висунув ще одну ідею Арістарх.

«Серед моїх героїв немає тих, кого ти перерахував, а героїні – сильні та самодостатні жінки.» – дещо здивувала Арі Аля.

«Ти ще скажи, що самі заробляють, а не отримують усе за гарні очі.» – марно намагався вгадати Арістарх.

«Самі. Арістарху, я, сподіваюсь, що ти ще підтримуєш ідею парі? Чи вже готовий відмовитися?» – написала Аля.

– Я б відмовився, та ти ж мене живцем проковтнеш. Ні, треба тримати марку! Бог Творчості, я чи ні? – бубонів Арістах та набирав текст.

«Яке відмовитися?! Я за себе впевнений! А от тобі потрібно буде багато дослідити та вивчити, щоб писати кіберпанк. Ти колись писала у цьому жанрі?» – вирішив піти у наступ Арістарх.

«Ні, не писала, але мені подобається читати фантастику. Ти маєш якийсь план? Задум щодо продовження? Я тобі на завтра напишу, який розвиток подій я планувала у своєму романі. Вже пізно, мені завтра на роботу. На добраніч.» – написала Аля та вимкнула ноутбук, попередньо поставивши розділ на автоматичне оновлення на завтра.

«Я тобі напишу покроковий план, щоб ти нічого не намудрила. Сідай та вчи «матчастину», щоб не наробити ляпів. Добраніч!» – написав Арістарх.

– Намудрила? Боже, який же ти мудило! – обурилася Аля, прочитавши повідомлення від Арі.

Аля лягла в ліжко та відкрила сторінку Арістарха Анджелворда, аби ознайомитися та зрозуміти масштаби геніальної творчості бога.

– І це він себе називає досвідченим автором?! – зробила висновок Аля. – Це ж навіть не обкладинки, а просто картинки. Ні, ну «шо попало»! Ця палітурка взагалі незрозуміла. А тут у назві помилка, – обурювалася Аля. – Мандаринко, чому ти мене не спинила? От як тепер розрулити оте все? Треба хоч прочитати, що той нарцис написав, – мовила Аля та почала читати твір Арістарха.

Арі також вирішив зайти на сторінку Алі. Тепер йому доведеться писати у незвичному для нього жанрі. За своє життя він не прочитав жодного любовного роману та знав про них тільки теоретично.

– Так, подивимося, – почав Арістарх. – Ну, хто б сумнівався. Гарні дівчата, чоловіки у костюмах... – розглядав палітурки Арі. – А де ж голі торси? Усе прикрито сорочками. Хм... І татуювань немає. Це все для того, щоб приспати пильність! – Виніс свій вердикт Арістарх. Для нього стало сюрпризом те, що жодна з книг Алі не має вікового обмеження. Чоловік так і не прочитав жодної сторінки роману, який повинен був продовжувати писати. У нього вже виникла в голові сороміцька картинка продовження роману Алі. Він був впевнений, що читачки будуть приголомшені його продовженням та проситимуть ще, й ще...