Пролог

Події відбуваються в Україні( повномаштабне вторгнення). Все герої та події є вигаданими, тому збіги з подіями малоймовірнi. Але особливо чутливих читачів прошу не читати, або хоча б не беріть книгу близько до серця.

 Два роки тому я думала, що це кінець, але як виявилось все тільки розпочинається. 

Вісім років назад на мою країну напала орда двадцять першого століття. Кацапське іго, що стирає все на своєму шляху. Для них нічого не має святого. Ні наші цивільні, ні полонені, ні діти, навіть міста під окупацією для них пилюка під взуттям. Та що ж казати, коли навіть для них свої ж солдати розхідний матеріал.

Тоді у далекому 2014 році мій брат відправився захищати нас, нашу Батьківщину, відправився боротись за світле майбутнє для нових поколінь. Щоб діти, які народяться, зростали на вільній землі з гордістю могли сказати "Я УКРАЇНЕЦЬ" 

Але не все так сталось як хотілось. В боротьбі за світле майбутнє Роми не стало. А в мені ніби зникла частинка моєї душі. І я з військового волонтера стала звичайною цивільною, яка час від часу відкриває збори на потреби збройних сил, але на нуль моя нога більше не ступала. Адже перед очима стояло бездиханне тіло брата.

Два роки я чула слово Війна лише з телебачення та жила спокійним цивільним життям до того моменту, як 24 лютого не розпочалось повномаштабне вторгнення. Саме ця подія розблокувала всі спогади та дала поштовх рухатись в перед до мрії брата. Без роздумів я відправилася у військомат та оформилась як доброволець.