Кохання, опалене війною.

Ти в першу мить, неначе вдушу влився...мабуть, ця мить коханням зветься.

Завершить сьогоднішню

викладку вірш, який я написала

до книги Аделіни Янг "В твоїх очах"

В твоїх очах, я бачу те, що відчуваю,
В них віддзеркалюється ніби увесь світ
Мій внутрішній – ти це точно знаєш...,
Бо погляд сяє, наче дивний самоцвіт.

В твоїх очах, моя усмішка ніжна,
Що огортає душу лагідним теплом...
З тобою стала, безперечно, сміливіша.
Ти поруч – все стає солодким сном...

В моєму серці для тебе особливе місце,
Куди немає більше доступу нікому...
Там душу, наче зігріває літнє сонце,
Лише з тобою забуваючи про втому...

В моєму серці ти навічно поселився,
Душа моя з тобою плаче і сміється...
Ти в першу мить, неначе в душу влився.
Мабуть, ця сама мить коханням зветься...
12.08.2023р. © Venera Mar

Венера Савмар

Подобається

#1844 в Різне
#429 в Поезія

У тексті є: родина чи кохання, біль зради, мрії про зустріч

Відредаговано: 12.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись