Кохання, опалене війною.

Ти не тримала у руках синицю, та справно упіймала Журавля.

Хто читав, той вже здогадався,

що це мій черговий опус до книги...

Інни Камікадз "Геніальна дурепа"

Ти геніальна! Й зовсім не дурепа,
Тож годі наговорювать на себе...
Хоч не було в житті все так, як треба,
Та ти щаслива – ніби піднялася в небо.

Але нічого тобі легко не давалось –
В житті набила ти достатньо гуль...
І як бувало в долі щось не склалось,
Ти далі йшла,...помноживши на нуль.

Ти, навіть, не тримала у руках синицю,
Зате впіймала свого Журавля.
Він прикладав до серця, мов живицю
Тебе... Ти, просто, поряд з ним цвіла.

Ти геніальна, хоч інколи й дурепа...
Але для нього все ж таки найкраща
На хвилях щастя він підняв до неба,
І не відпустить вже ніколи, і нізащо.
10.07.2023р. © Venera Mar

З неба на землю дощик,
Краплі по даху скачуть...
Що ж ти так морщиш носик?
Змокнеш...так треба значить.

Хлюпають по калюжах
Ноги твої в гумовцях...
Ти мрієш...в руках щоб дужих,
Хтось покружляв на сонці.

Добре й затишно вдома
Сидіти зі склянкою чаю,
Як блискавки й гуркіт грому,
І дощ, мов з відра, заливає...

Дивишся сумно в небо,
Щось твою душу крає...
Тепла в день похмурий треба,
Ніжних рук тобі не вистачає...
20.07.2023р. © Venera Mar

Венера Савмар

Подобається

#1845 в Різне
#428 в Поезія

У тексті є: родина чи кохання, біль зради, мрії про зустріч

Відредаговано: 12.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись