Кохання, опалене війною.

Я кохаю, він теж, знаю, кохає...

"МЕДОВИЙ ТЕРЕН" Ерін Кас

для мене такий...

Її вуста, немов медовий терен,
І спробувавши раз навіки полюбив
Її, ...в очах блакитних спокій загубив
Назавжди..., хоч не був у цьому певен...
* * * * * * * *
Поверніть мою любов на світанку–
Принесіть її під двері, до ґанку.
Поки сонце не осушить ще роси,
Я вплету її, мов стрічку, у коси.

Принесіть мою любов, Вас благаю!
Бо не треба мені кращого раю...
Мов ковток молока, що ще тепле,
А без нього мені тут справжнє пекло.

Поверніть кохання разом із сонцем,
Хай з усмішкою загляне в віконце.
Мені світ тоді в усіх барвах засяє –
Я кохаю..., він теж, знаю, кохає...
24.06.2023р. © Venera Mar

Венера Савмар

Подобається

#1845 в Різне
#428 в Поезія

У тексті є: родина чи кохання, біль зради, мрії про зустріч

Відредаговано: 12.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись