Кохання, опалене війною.

Час людей не лікує...

Час не лікує рани –

Він просто стирає фрагменти,

І згладжує в пам'яті наші

Особливо болючі моменти...

Час людей не лікує,
Час ли'ше міняє долі...
Зустрічі но'ві готує
З кимось важливим доволі.

Смак нових поцілунків,
Нових обіймів ласка.
Мине колись вітер смутків
Й засяють фарби, мов казка.

Знову усмішка без болю,
Вогником очі засяють –
Час поміняє долю,
Знаєте..., так буває...

Те, що здавалось важливим,
Стане далеким фрагментом.
Там, де ти був щасливим,
Не поверне'ш моменту...

Час людей не лікує,
Він лише долі міняє...
Зустріч нову подарує,
З тим, кого серце чекає...

21.04.2023р. © Venera Mar

Подобається

#1532 в Різне
#355 в Поезія

Відредаговано: 12.01.2024