Кохання, опалене війною.

Скажіть, кохання...воно хіба болить?

"Кохає той, хто проникає в душу" –
Колись, десь чули вже такі слова?
Їх не повторюйте, бо ця людина неправа,
І я вас тут розчаруватись змушу.

Проникають в душу гарними словами?
Та без добрих вчинків – це лише слова.
Душі потрібна ласка, поки ще жива,
А так..., лише маніпулюють вами...

Він крався в душу, наче дикий звір,
Висмоктував потроху з неї соки...
Так з дня у день..., минали роки,
Лишаючи в душі пекельний біль.

Вона корилась — більше не боролась,
Не мала зовсім вже бажання й сил,
А він все брав — ніколи не просив...
Тепер від неї оболонка залишилась.

Вона зламалась якось в одну мить
І більше не змогла себе зібрати...
Не можна ката все життя кохати...
Хоча...кохання...воно хіба болить...?
18.03.2023р. © Venera Mar

Венера Савмар

Подобається

#1845 в Різне
#428 в Поезія

У тексті є: родина чи кохання, біль зради, мрії про зустріч

Відредаговано: 12.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись