Кохання, опалене війною.

Твоє кохання, то був самообман...

Я знов, укотре, не можу розказати...,
А може просто не добирати слів
І все, як є мені відверто написати,
Про шквал моїх до тебе відчуттів?

Навіщо знов мені плюєш у душу?
Ти вже не витреш потім цей плювок...
Та і мене тепер уже не змусиш
Продовжити свого кохання срок.

Ти будував колись великі плани,
За бороду хотів, здається, Бога взяти...
Та плани вкрили в один день тумани
І ти продовжуєш до них шляхи шукати.

Мабуть, в життя на нас був інший план,
Тепер відомо, що з твоїм не схожий.
Твоє кохання, теж був самообман...,
Тепер його із іншою продовжуй...
28.12.2022р. © Venera Mar

Венера Савмар

Подобається

#1845 в Різне
#428 в Поезія

У тексті є: родина чи кохання, біль зради, мрії про зустріч

Відредаговано: 12.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись