Кохання, опалене війною.

Душа для кожного, то таїна... святе

Тут іронія в кожнім слові...

А я люблю тебе, як шоколад –
Не так, щоб дуже, але іноді занадто...
Та вже оскома від твоїх "рулад"
У мене, щоб ти знав, якщо щось раптом...

А я тебе люблю, як чорний чай –
Не п'ю, бо завжди печія від нього,
Тож ти мені нотацій не читай,
Вони мені десь...знаєш, ні до чого...

Люблю я іноді тебе, як чорну каву,
Коли потрібно збадьоритись мені...
Дай спокій, бо я знайду управу,
Забудеш, що таке спокійні дні...

Та все ж люблю тебе частіше, як лате...
Буває – ти найкращий мій напій...
Хоч вліз у серце, та у душу ти не самій,
Душа для кожного – це таїна...святе...
2.09.2022. © Venera Mar

Венера Савмар

Подобається

#1844 в Різне
#429 в Поезія

У тексті є: родина чи кохання, біль зради, мрії про зустріч

Відредаговано: 12.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись