Кохання, опалене війною.

Я на ромашках на кохання не гадаю...

Я про тебе нічого не знаю –
Все лишилось в минулих літах...
Пролетіло життя, наче птах...
На ромашках я більш не гадаю.

Я тепер вже не знаю, де ти,
В які доля закинула далі...
Душу будять забуті печалі,
Бо в минуле згоріли мости.

Я і гадки не маю... ти з ким?
Хто готує сніданки й вечері,
Хто тріпає русяві кучері...
Те минуле тепер, наче дим...

Я не знаю...можливо ти сам,
Бо із іншою щось не зрослось,
Як хотілось, чомусь не збулось...
Все лишилось в минулому... там...

Я не знаю про тебе нічого...
Лише згадки, ...мов ретро кіно,
Що дивилась колись я давно,
Наче кадри із фільму німого...

15.08.2022. © Venera Mar

Подобається

#1845 в Різне
#428 в Поезія

Відредаговано: 12.01.2024