Кохання, опалене війною.

Лише любов й молитва щира, поверне воїна із бойових доріг.

Вірш, присвячений сім'ї воїна.

Молитви мами, кохання дружини,

врятували йому життя, але

втрутились невідворотні обставини

і, нажаль, сім'я розпалась...

Вона за нього небеса молила–
До Господа зверталася щораз.
Вона ж бо знала, що в молитві сила–
Вона від смерті сина вбереже не раз.

Вона його від куль заговорила,
Йому до серця вклала оберіг –
Своє кохання...найбільша сила,
Її любов живим поверне з бойових доріг.

Він снився йому в неспокійні ночі.
Лиш ледь засне – усміхнений синок,
Його усмішка, сині-сині очі...
І знов душа солдата сповнена думок.

Йому у цьому світі є що боронити...
Для нього – Батьківщина над усе...
Не має права помирати – є для чого жити:
Земля, сім'я, кохання...ось і все.
01.04.2022. © Venera Mar

Венера Савмар

Подобається

#1707 в Різне
#401 в Поезія

У тексті є: родина чи кохання, біль зради, мрії про зустріч

Відредаговано: 12.01.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись