Кохання не почуття, а хвороба
1.2
ДЕНИС
Я випадково зустрів Владу і Машу, хотів привітатися, але щось мене зупинило. Я підслухав їхню розмову, і зрозумів, що Владі потрібна допомога. Дякую Богу, що вони мене не помітили....
–Я НІКОЛИ НЕ БУДУ З ТОБОЮ, НАВІТЬ, ЯКЩО БИ І НЕ ЧУВ ВАШОЇ ,, РОЗМОВИ" З ВЛАДОЮ. – кричав на Машу я – ЯКЩО Я ПОЧУЮ, АБО МЕНІ ВЛАДА СКАЖЕ, ЩО ТИ ХОЧА БИ ПІДХОДИЛА ДО НЕЇ, ТО Я НЕ БУДУ МОВЧАТИ, І ВЕСЬ ТАБОР БУДЕ ЗНАТИ, ЯКА ТИ СТЕРВА, А ЩЕ ПОБАЧАТЬ ТВОЇ ФОТО В ЛІВЧИКУ І ТРУСАХ. ЗРОЗУМІЛА?– вже відчувалося напруження у повітрі.
І зараз я думав, що вона меня яйця повідбиває, але ж ні...
–Добре, я не буду до неї навіть підходити, але при одній умові, ти не розкажеш про цей інцидент дорослим, згода?
Я не довго думаючи відповів:
–Ок.
Ми розійшлися. Вона до туалету(скоріше за все плакати, але мені її не шкода) а я до Влади, щоб заспокоїти.
Коли я йшов до Влади в кімнату, я думав, що вона плаче, а її подруги заспокоюють дівчину... Але коли я зайшов у кімнату, моєму здивуванню не було меж. Влада спокійно сиділа на ліжку, і розмрвляла з подругами. Я не знаю як дівчата, але я бачив у її смарагдових очах шок і переляк. Ми пішли до мене у кімнату, у якій благо не було хлопців, і тоді вже Владу поперло. Вона ревіла, не плакала, а ревіла години 3. Як з'ясувалося, хлопці пішли до моря, і тому їх так довго не було.
Відредаговано: 29.03.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
