Я проснулась від того що щьось ніби пощіпувало мене,це медсестра робила мені укол!Як виявелось я була без сознанія майже неділю.Роздивляючись палату я побачила що на стільці біля мене нахилившись над моїм ліжком сидить незнайома мені людина🤔
Але трішки придивившись я зрозуміла що це Анатолій.Так це він,важко не пізнати його кольору волосся та статуру тіла.
Він прокинувся,я запетала
-Що ви тут робите???
Він дивлячись на мене відповів:
-Милуюсь вами. І усміхнувся.Потім став говорити що дуже просить вибачення за те що наїхав на мене.Що дасть небхідні гроші на лікування,але щоб я не викликала поліцію.
Я звісно що погодилася,томущо посуті я сама винна в тому що зараз знаходжусь саме тут.
Згодом Анатолій частіше став проводити час з Анастасією.Вона все більше закохувалась в нього.До того ж він кожного дня її водив по ристоранах і їй це подобалось)Не те щоби вона любила розкоші,їй просто подобалося бути з ним поруч!
І ось одного дня прокинувшись Анастасія зрозуміла що закохалась дуже сильно.Але її мучили думки: чі кохає він її так як вона його?Чі може хоч трішки?А що з нами буде далі? І Так вона задавала собі ці питання багато разів.
Одного вечера вони пішли знову в тойже ристоран і вона хотіла сказати йому що
-Мені набридло ходити в один і той самий ресторан,що їй би хотілося сходити краще погуляти з ним.Але не наважилась.Проте після ристорану вона взяла його за руку і тихо шепнула:
Я рада що ти зімною і вибрав саме мене!
Вони пішли темною вулицею і просто почали гуляти,він ніби четав її думки.Було добре разом.
Так ішов день за днем.Пара все більше розуміла одне-одного.Але Анастасію бентежело те як до їхніх відносин поставляця його батьки,адже Анатолій зробив їй пропозицію руки та серця!