Початок життя героїв

Доброго дня любі читачі.Зараз я вам розповім історію про те як наші головні герої жили до знайомства одне з одним.І так починаю!

-Анастасіє,принеси води бо вже закінчилася.Говорить їй мати.Проте Анастасія не чує,вона мріє про кохання,про ту людину яка буде піклуватися про неї все життя.В них будуть діти.Щаслива сім'я.Але б вона не хотіла б таку сім'ю як в неї.Її думки перебив вітчим.-Ти що не чуєш?Мати сказала принести води.Так вона зараз з мамою та вітчимом.До тата ходить в гості бо вони в розводі з тих пір коли їй було 7 років.І саме за вітчима вона мріє про іншу сім'ю.

Анастасія взяла відра і мовчьки пішла по воду.Так як в них небуло в дворі колодядзя чі колонки вона ходила по воду досить далеко.І хоч як тяжко небуло вона ходила майже постійно.Вона не гуляла з подругами томущо постійно працювала.А так хотілося ж погуляти.........

Одного дня в її мами почав рости живіт.Вона зрозуміла що скоро з'явиця на світ немовля!...

Пройшли місяці.В матері досить великий живіт.Уже 6 місяців вона носила під серцем дитя.І одного разу їй стало зле..Вона потрапила до лікарні.Коли її виписали то виявилось що я непотрібна в їхній сім'ї.Так.....Мене здали в інтернат.Я дуже плакала.Мені хотілося додому.З місяцями я звикла.По телефону мама повідомила що родився хлопчик(Богдан)він був слабкий і недоношений.Вона постійно з ним перебувала,аж доки не сталася біда,він помер.....

Мама довго приходила до тями.Згодом почала приїжати до мене в гості.Привозити сладості.На вихідні мене постійно забирав тато.Я спокійна й добра дівчинка.Вчиласяя добре,тому в інтернаті всі мене любили. 

Коли я доучилась до 11 класу то мене стали відпускати на вихідні додому.І тоді сталося те чого я чекала все своє життя!!Я побачила його(Анатолія)він мав біле волосся,голубі очі та зачаровуючий погляд.Я в нього закохалась з першого погляду.Але він мене не помітив((( 

Як мені показалось то в нього була дівчина.Красива довгонога.С чудовой фігурой і красивой усмішкой.Добре що тільки показалось)

Пізніше ми познайомились.

                             ***

Анатолій вів бізнес у свої 17.Мав багато друзів.За ним дівчата бігали табунами.І я навіть ненаважувалась з ним познайомитись.Ми познайомились випадково.Я була дуже зла на маму за те що їй вітчим важливіший ніж я.Хорошо напилась і рушила додому,пішки так як всі кошти пропила.Мені стало зле під час того як я переходила дорогу і тоді сталося диво....Я познайомилася з ним.....Анатолієм.Він випадково на мене наїхав.Я думала що це сама доля нам дала зустрітися.І мені навіть було не боляче.Можливо я просто недумала про біль!Отямилась я в лікарні і зрозуміла як сильно в мене все болить.До мене в палату завітали незнайомі люди з проханням не писати заяву в поліцію,вони за все заплатять.Я незмогла нічого відповісти так як відключилася ніби з пульта.