Хочу розказати вам одну історію. Історію про двох люблячих сердець які ніколи не зможуть бути разом. Вони познайомилися в Інтернеті. Стефані та Ноя. Вони ніколи не бачили один одного в живу але кохали один одного більше за життя. Вони не змогли бути разом але так хотілось. Ной знайшов собі іншу її звали Медіс. Але він не забув про Стефані він думав про неї кожну секунду йому не вистачало тих повідомлень її голосу він мучився. Тут немає моралі тут є лиш страждання. Відстань між коханими людьми це вітер для вогню. Нажаль Ной настільки кохав Стефані, що не міг чикати поки зустрінеся з нею. Він думав якщо покохає іншу забуде Стефані але в нього нічого не вийшло. Давайте трохи про Стефані. Стефані їй 15 років.
Ной кожен день сварився зі своєю дівчиною. А Стефані завжди його розраджувала. Стефані не любила більше Ноя.... Мммм Вона так думає але цього ніхто не знає... Я не знаю чому але вона хотіла помирити Медді з Ноєм... Не знаю навіщо. Але я спитала раз навіщо вона це робить а вона лиш усміхнулась і сказала "Я його кохаю, а значить хочу щоб він був щасливий, а з ким не важливо". В мене стекла по щоці сльоза, її слова вразили мене до серця. Тоді я зрозуміла, що відстань для Стефані немає різниці але є різниця для Ноя.