Найстрашніше для мене було те що без моєї згоди обирали мою долю та моє щастя.Усе своє життя я мріяла стати дизайнером,малювала ескізи створювала різні костюми, плаття. Мріяла що коли мені виповнитися 18 я вступлю на дизайнера і поїду за кордон і встану відомою дизайнеркою,але моє життя змінилося за один чортів вечір. Сьогодні у нас у школі запитали куди ми хочемо поступити я впевнено із гордістю сказала що на дизайнера-модельєра звісно усі почали сміятися де я тут буду шити але я не звертала уваги на пусті розмови я твердо знала що хочу і ким я буду. Увечері я вирішила поговорити із татрм і мамою щоб сказати їм, я мала мрію але боялася їм про це сказати.
-Мам, тат я хотіла вам дещо сказати - із хвилюванням заявила боячись їхньої думки
- Що таке доню що сталося - стривожено запитала мама
- У нас сьогодні у школі спитали ким ми хочемо стати і кудити ідем вчитися далі. Я сказала що хочу бути дизайнером- модельєром.
- Що не бути цьому я не дозводю щоб моя єдина донька йшла шити у якусь швейну - розбурено сказав тато
-Але чому я не буди шити у майстерні я маю власні ескізи і буди шити сама і мені будуть допомагати в університеті
- Цьому не бути Еміліє я сказав ти підеш в агротехнічний вивчишся і будеш заробляти гроші
- Але чому тату ти думаєш що копатися у болоті, їздити по полях там немає брудної роботи, а тут сидиш собі і шиєш у кабінеті
- Ні і крапка забудь вже нарешті про своє шиття назавжди
Тато обурено грюкнув по столі і закрив двері пішовши до себе до кімнати але я мала єдину надію на маму яка могла б мені допомогти
- Мам прошу тебе благаю допоможи мені скажи татові що це нормально шити а не ходити по полях в болотах і получати мізерну зарплату.
- Еміліє люба тато правий це не для тебе робота, агороном розумієш там ти завжди будеш мати гроші,друзів, чоловіка якщо собі знайдеш а згодом може і сама зможеш відкрити свою компанію.
- Добре мам якщо так ви важаєте за потрібним тоді я усе зроблю не хвилюйтесь
Я допомігши мамі зібрати зі столу посуд пішла у свою кімнату, мене переповнювали емоції я немогла ні дихати, ні плакати у мене уже усі сльози були виплпкані що мені робити я дуже цього хочу але батьки недозволяють хоча мені через тижнень 18 для них своє слово є законом. Настав ранок і мені треба було іти до школи так як у нас випускний за тиждень, а ще ми готуємось до НМТ і нас загрузили по повній, і ще для повного щастя тато найняв репетиторів і я кручусь як білка в колесі назнаючи як мені вислизнути з того кола. Так досить думок потрібно збиратися і іти до школи. Сьогодні мій вибір впав на на джинси та білу майку і ще зверху я додала білу сорочку бо на дворі хоч і весна тепло але зрідка здіймається вітер. Зібравшись я вирішила піти на кухню поснідати, зайшовши туда я побачила тата який пив свою ранішню каву і читав свіжі новини коментуючи кожну з них.
- Уяви Люд, на Україну насувається спека +40
- Доброго ранку! - перебила їхню розвову я
- Доброго донь ти будеш снідати? - запитала мама
- Так не відмовлюсь
- Ось тримай сирнички з полуничним джемом все як ти любиш
- Ну що там Еміліє подумала над вчорашнім- суворо запитав тато
-Так тату подумала я зроблю усе як ти кажеш не хвилюйся
- Я знав що у мене найрозумніша дівчинка дай но я тебе поцілую
- Ну тату я вже не маленька дівчинка
- Для мене ти завжди маленька і найрозумніша
Після того як я поснідала я збиралася і пішла ло школи сьогодні у нас аж 8 уроків здуріти можна і після уроків у мене рнпетитор з Історії та математики бо матиматика для мене це просто цьось над складне.