To be or not to be?..

To be or not to be?..

Після сніданку Карина одразу ж покликала Петрика займатися  англійською. День видався напрочуд гарним, тому вони вирішили піти до літнього саду і там попрактикуватися в говорінні.

- What a lovely weather, isn`t it? - захопливо перепитала вчителька у свого учня, чи розділяє він її думку про чудову погоду.

- Oh! Yes, it is! Do you like sunny weather, miss Karyna? - Петрик завжди був здібним хлопчиком і коли приходив час діалогів, то він вміло грав свою роль, тому зараз питав у Карини, чи подобається їй сонячна погода.

- Sure, Peter… - звчайно, такі дні радували вчительку, але поява третього спікера перервала ранкову ідилію.

-  Karyna Dmytrivna, please, pay me a moment of your attention! - попросив кілька хвилин уваги господар дому.

- Yes, of course, - відповіла Карина, а потім звернулася до Петрика, щоб той її зачекав хвильку. - Wait a minute, my dear…

- Чому... зараз? Ми ж домовлялися, коли… - напівпошепки запитала дівчина, всередині якої зараз вирувало море емоцій.

- Та я не тому вас кликав, - невдоволено зупинив незавершену фразу Борис. - Ось платня за вчорашній день. І... я більше не потребую ваших послуг. Я маю на увазі, додаткових...

- Що? Як це? - почервоніла дівчина, розуміючи, що, якщо зараз не виправить ситуацію, то потім буде пізно. - Ми так не домовлялися! Я не порушила жодного з ваших правил. Ви мені обіцяли заробіток на декілька років, а тепер що? Я вже взяла квартиру в кредит…

Борис дивився на підлеглу здивованими очима, адже раніше такої непокори він ніколи не зустрічав. Тепер дівчина виглядала впевненішою і переконливішою. Можливо, за всі ці роки співпраці Карина виросла із розгубленої дівчинки у дорослу мудру жінку...

- От хто платитиме за нього?.. Значить так: якщо я вам не підходжу, то мені байдуже... Це ви прийшли до мене з пропозицією! Тепер ви і погасите повністю кредит, а тоді наймайте кого хочете! - ображено, але по-діловому виглядала вчителька сина.

Жодного кредиту Карина, звичайно ж, не брала. Вона завжди тверезо розцінювала і свої можливості, і те хитке становище, в якому зараз знаходилася. Вона просто знала, на що потрібно давити, оскільки добре вивчила господаря за довгих п’ять років.

- І взагалі, може, я і не маю досвіду в цьому плані... - продовжила вона. - Може, не вмію так... як всі оті ваші дівчата з ескорту... Але яка в тому різниця?  Просто постояти обличчям до стіни і я можу! - випалила на одному подиху Карина.

І це прозвучало впевнено, оскільки вона хоч і понавигадувала багато чого, але все ж таки спиралася на такі болючі моменти вчорашнього вечора, які її так неприємно вразили.

Чоловік дещо повагався, аналізуючи ситуацію, але все ж зробив висновок, що ця вже не маленька дівчинка має рацію:

- Добре. Тоді до завтра. Сьогодні настрою все одно немає...

- Tomorrow? So… OK! - відповіла задоволена собою Карина.