Частина 2. Хто в ліс, а хто по дрова...
Бродить доля моя недолуга
І лякає вже сонні серця...
Дим по небу - молочна туга
Творця...
Люди... Скільки років не проіснували б вони на цій планеті, все одно не навчилися б на своїх помилках! Та і що говорити, якщо статистика доводить одне: людина і помилка - два, якщо не синоніма, то як мінімум однорідних члена речення! Посудіть самі: ми усі робимо так звані ляпсуси у своєму житті. І неважливо, чи це робота, чи стосунки, чи відпочинок... А коли з новин лунає по-справжньому страшна інформація, то обов’язково головним фігурантом буде славнозвісна “людська помилка”! Авіакатастрофи, автомобільні аварії, нещасні випадки... Та візьміть хоч найпростіший недолік у будь-якій буденній ситуації (неправильно виконане замовлення в ресторані чи переплутана адреса доставки піци) і ви переконаєтеся, що в тому винні все-таки прості і смертні люди...
Чому ми наступаємо на ті ж самі граблі? Цьому є багато пояснень і з психологічної, і з кармічної, і з фізичної точок зору, але для нас важливо зрозуміти одне - людина не може жити без огріхів, не оступаючись і не падаючи. Але після кожного такого моменту ми повинні підніматися і йти далі, адже те все - лише прожитий нами досвід, крапля в морі, яка, можливо, навіть не згадається через кілька років...
#2533 в Любовні романи
#1222 в Сучасний любовний роман
#717 в Жіночий роман
Відредаговано: 26.03.2020