Марічка

Марічка

Молода симпатична дівчина у домашньому халаті та старенькому смішному фартусі метушилася у своєму невеличкому квартирному господарстві. З прибиранням вже давно впоралася, тому зараз готувала вечерю коханому чоловіку. Звичайно, трапезу розраховувала на дві персони, але на стіл подавала тільки улюблені страви Василя. Пара була одружена лише рік, але за той короткий термін Марічка встигла вивчити всі смаки та вподобання своєї половинки. Вона завжди мріяла стати ідеальною дружиною, і тепер це в неї досить непогано виходило. Одне вона не врахувала у своїх планах: часу на себе залишається мінімум. Проте вона готова була йти на будь-які жертви заради ідеї...

У двері подзвонили.

- Добрий день. Чим я можу вам допомогти? - завжди ввічлива і делікатна Марічка звернулася до незнайомця.

- Не такий вже він і добрий, як здається на перший погляд! - замість привітання буркнув у відповідь високий і з приємною зовнішністю чолов'яга.

- Ви щось хотіли, бо у мене немає часу на філософію... - стримуючи роздратування, сказала дівчина.

- Дозвольте увійти до квартири, - не просив, а вже наполягав незнайомець. - У мене дуже делікатна справа...

- Я можу і тут вас вислухати, - перегородила шлях до оселі Марічка.

- Добре, - байдуже махнув рукою чоловік, - тільки питання дійсно дражливе. Стосується вашого чоловіка і моєї... уже майже колишньої дружини...

- Ну... добре, - тепер дівчина не знала, як реагувати на слова непрошеного гостя. - Тільки говоріть швидко і по суті!

- А що тут говорити? Просто подивіться оце відео, - сказав, інтригуючи, чоловік і увімкнув запис на новенькому телефоні. - Як на мене, то фільм тягне на Оскара! А ви як вважаєте, чарівна пані?

- Я?.. Як мінімум! - тремтячі руки ледь не випустили смартфон, на якому світилося відео, де її коханий обціловував чиїсь округлі груди п’ятого розміру.

- Помста. Тут. Зараз! - запропонував розлючений незнайомець.

- Що ви маєте на увазі? - відсахнулася перелякана Марічка.

- Точно не те, що ви зараз подумали! - нервово розсміявся той. - Пропоную красиву помсту. Уявіть собі на секундочку. Повертається ваш благовірний додому, а тут його дружина... Уся така неповторна, в еротичній білизні, з келихом шампанського і... з незнайомим красенем у ліжку. Правда ж гарно? І все, що від вас вимагається, це скинути з себе оце домашнє лахміття і привести себе в порядок... А я тим часом збігаю за чимось вишуканим, - сказав і зник за дверима, залишивши шоковану дівчину сам на сам зі своїми хаотичним думками.

Двері квартири залишилися відчиненими. З коридора віяло холодом і сирістю, ніби стосунки молодої родини добігали до кінця терміну придатності... Від зябкого свіжого повітря Марічка нарешті оговталася. У голові  ще звучали слова незнайомця  про помсту, і ця шалена ідея здалася їй дуже доречною: “А чом би й ні? Що, Маріє, проміняли тебе і твої борщі на пухкі булочки?!” - ніби навмисне злила себе подумки, порпаючись у шафі зі спідньою білизною. “Тепер в тебе буде можливість відповісти на ляпас, зроблений так несподівано-боляче! Дурепа! Ти ж вважала його святим!.. Козел! Останній із зрадників! Падлюка,ось він хто!” - а пам'ять підливала у вогонь оливи із романтичних спогадів та обіцянок...

Марічка приміряла на себе новий, досі незвичний образ: яскрава помада, ефектне вбрання,  подароване подругами ще на дівич-вечір, але ще жодного разу не одягнене. Вона зазвичай соромилася і яскравих кольорів, і відвертої білизни.

Незнайомець швидко повернувся з оберемком бордових троянд і пляшкою дорогезного на вигляд шампанського.

- Ого! - аж роззявив рота чоловік, спостерігаючи разючі зміни у вигляді дівчини.

- Тепер нормально? - перепитала засоромлена Марічка.

- Не те слово! Бомба! Зараз ми покажемо тим коханцям бісовим...! - знімаючи нашвидку одяг, промовив розчервонілий змовник.

- Що ви робите? - жахнулася дівчина.

- Як що? Роздягаюся! Чи, може, мені в ліжко у светрі та джинсах лягти? Чого стоїш? Давай швидко до мене, а то не встигнемо… - на пів слові донісся скрип старих дверей, і дівчина миттю опинилася поруч з поплічником. Та ще й встигла верхи на нього сісти...

- Це що за… цирк?! Мать вашу! - горлав  озвірілий Василь, Марійчин чоловік.

- Ой! - дружина з переляку зіскочила з оголеного гостя і мимоволі прикрилася пледом.

Дівчина дійсно злякалася, тому грати сцену зради не довелося. Картина на сто мільйонів! Усе виглядало так реалістично, що актори й самі повірили у те, що відбувалося цієї миті у спальні.

- Я ще раз питаю! - скаженів, пінився, недолуго розмахуючи довгими руками, Василь.

- Ми кохаємо один одного, - раптом вирвалося у Марічки, і вона, не розуміючи саму себе, кинулася цілувати незнайомця, у якого від несподіванки щелепа відвисла. - Я давно хотіла тобі сказати, що у мене інший мужчина... але не знала, як це зробити, щоб тобі не завдати болю… - звабниця нарешті відірвалася від псевдо-коханця. - Я подаю на розлучення! Можеш просто зараз збирати речі і переїздити з моєї квартири. А ми з… - тут Марічка отямилася від усвідомлення того, що навіть імені свого нового обранця не знає.