Частина 26. По дружбі

Частина 26. По дружбі

Ти в оренді, і все твоє

Стає тим, чого я захотіла...

За контрактом отримуй моє...

Тіло...

Контракт - одне із найпопулярніших слів сьогодення. Його укладають компанії, приватні особи, співаки із своїми продюсерами та замовниками, лікарі з пацієнтами і навіть вчителі із своїми вихованцями. Насправді у сучасному світі просто неможливо жити і працювати без обумовлених моментів життя та обговорених робочих функцій. Приблизно така ситуація і з сексом по дружбі...

Взагалі-то це чудова нагода двом гарним друзям, які добре знають один одного, взаємно поважають і симпатизують, уникнути проблем, які з’являються під час романтичних стосунків. А що? Кому потрібні істерики та страждання від нерозділеного кохання? Ось чому зараз все більшої популярності набирають стосунки за домовленістю, без обов’язків та зайвих розчарувань. От тільки чи дійсно секс по дружбі не передбачає ніякої відповідальності перед партнерами? Чи все-таки в умовному контракті напівпрозорими чорнилами і крихітним шрифтом прописано: “Ти повинен...”?

- Привіт! - не могла приховати радості від зустрічі Зорянка, яка ніби весь вечір те і робила, що чекала на свого приятеля у їхній невеличкій схованці - затишній зйомній квартирці.

- Привіт-привіт! - усміхнувся несподіванці Назар.

Раніше подруга не зустрічала його з таким захватом. Можливо тому, що зараз дівчина сиділа вдома у відпустці, не була нічим зайнята, тому і зраділа, побачивши нарешті хоч якусь живу людину. Хлопець скинув з плеча рюкзак, зняв взуття, поглянув на старенький годинник, що, здавалося, висів тут з моменту існування самої квартири, і запитав:

- Зорю, а ти чого ще й досі не спиш? Глуха ніч надворі...

- Ну... Не знаю... - знизала плечима дівчина, яка не очікувала такого запитання від товариша. - Зовсім сон не бере, чомусь... Вочевидь вдень переспала! Як твоє замовлення?

- Усе чудово! Заплатили пристойно... Знаєш, гарна така... організація... - підбираючи слова, без поспіху відповів Назар. - Тільки втомився дуже за день... Зовсім ніг не відчуваю!

- Ну нічого, ти вже вдома... Відпочинеш нарешті! Вечеряти будеш? Чи так голодним і ляжеш? - щебетала Зоря.

- Перехопив би щось нашвидку... Тільки каву і пив... - після цих слів Назар згадав чарівну Ельвіру, з якою сьогодні так приємно було кавувати і спілкуватися.

- А як щодо червоненького борщику... з домашньою сметанкою..., зеленим часничком і... тонюсінькими  шматочками сальця? - Зоряна навмисно промовляла кожне слово так спокусливо, що наступної миті Назарові ароматні спогади розтанули від апетитного передчуття вечері. - Знаю-знаю, що ти не прихильник наїдатися на ніч, але ж... можна хоч іноді... робити виключення?

Останні слова Зоряна промовила в кухні, з якої уже долинали гарячі запахи українського борщу - дівчина навмисне зняла кришку із кастрюлі і чекала на віддповідь друга.

- Ну... хіба що, як виняток... Насипай! - хлопець все-таки спокусився на смачну вечерю і враз повеселішав. - А я метеликом в душ і повернуся!

Доки Назарій змивав денну втому, Зоряна лаштувала вечерю. Настрій дівчини сьогодні був на висоті - вона так і кружляла навколо маленького столика, ледь оминаючи стільчики та інші меблі у крихітній кухні. Зоряна вправно насипала страву у тарілки, тоненько нарізала скибочки чорного хліба і білого сальця. Увесь час дівчина наспівувала під носа якусь англійську пісню, яку зовсім не розуміла та й неправильно вимовляла, через що сама з себе і сміялася. З іноземними мовами Зоряна не товаришувала з дитинства. Тільки це не заважало їй любити пісні зарубіжних виконавців і на слух завчати найпопулярніші рядочки пісень.

- Я й не знав, що ти така підступна! - наминаючи за обидві щоки канапки та закусуючи часником, промовив Назар. - Борщ - смачніший за всі мої очікування! Дякую!

- Та припини вже... - засоромилася від несподіваного компліменту дівчина. - Слухай, Назаре... Знаю, ти дуже втомлений зараз, але мені сьогодні прийшла в голову одна ідея... Можна, я з тобою поділюся?

- Валяй! - вправно махаючи ложкою, відповів хлопець.

- Давай наступними вихідними знову кудись завіємося! Ну, помандруємо... - підбирала слова Зоряна, гортаючи у телефоні збережені закладки найцікавіших туристичних місць України. - У мене тут декілька варіантів є...

- Без питань. Я двома руками за! Тільки завтра. Усе завтра! - Назар неочікувано перервав промову, яку Зоряна так натхненно готувала цілий день, і, подякувавши за вечерю, поспіхом зник у своїй кімнаті.

- Ок! - спробувала не засмутитися дівчина, але як вона не намагалася тримати себе в руках, легенький осад після обірваної розмови все ж таки лишився...

За мить друзі лежали кожен у своєму ліжку і обоє думали про те, чи не накоїли вони часом дурниць із тією бісовою домовленістю? Зоряні цілий день активно строчив смс-ки у месенджері Сашко. Хоча нібито й нічого серйозного і без жодних натяків на кохання, але увагу на себе йому звернути все ж таки вдалося. Назарові ж ніби відлунням в душі долинав стукіт каблучків вишуканих черевичків Ельвіри і її вигідна пропозиція. Стосунки без зобов’язань таки мають свої обов’язки...