Буває, любов підіймає до неба,
Літаю у мріях, закохана в снах.
Рятує від смутку, долаючи страх...
Буває, якщо вона послана з неба...
Трапляються люди, народжені в бурі.
Руйнують навмисне супокій душі.
Приходять невчасно, зазвичай вночі.
Нещадна любов, що народжена в бурі...
А серце тривожне у кожній любові,
Чи радість, чи смуток, мов дзвони гуде.
Все далі і далі до прірви веде...
Бо серце тривожне, коли у любові!
Від авторів