І

Кохання на час карантину.

І

Це був четвер. Ішов сьомий день карантину. Лара сиділа в Фейсбуці та переглядала стрічку новин. Новини були невтішними. Всі обговорювали лише одне: пандемію короно вірусу, CORVIR-19.

Вона пригадала, як ще два місяці тому українські користувачі соцмереж жартували з цього приводу. Всі були певні, що все це відбувається десь дуже далеко в Китаї і ніколи не станеться з нами. Тому сміялися, коли отримували від друзів або знайомих жартівливе повідомлення із  довгою інструкцією з боротьби з короно вірусом китайською мовою, в кінці якої була коротенька  приписка українською: «і мийте руки з милом».

І от це сталося. Вірус завезли туристи і заробітчани, яких евакуювали з країн Європи та Азії  і він стрімко поширився Україною. Тому влада ухвалила рішення про загальнонаціональний карантин. Усім було наказано залишатися вдома. Центр, в якому вона працювала, також було зачинено. Спроби перевести учнів на он-лайн навчання не мали успіху. Усі зрозуміли, що карантин може  затягнутися надовго і намагалися економити гроші. Лара розуміла, що на неї чекають скрутні часи.

Намагаючись відволіктися від сумних думок, вона лайкала фотки друзів і незнайомців, або залишала комменти під постами. І міркувала, що робити далі. Їй п’ятдесят, Вона вдова, має неповнолітнього сина і купу проблем. До того ж два тижні тому вона посварилась із чоловіком, із яким вони були разом майже рік. Він дуже сильно образив її і вона не відповідала на його дзвінки і мессенджи. Друзі просили її не приймати миттєвих рішень, а дати Стасу другий шанс. Три дні тому вони зустрілись, Стас вибачатися не став. Він просто зробив вигляд, що нічого не трапилось і Лара робить с мухи слона. Що вона просто його не так зрозуміла.

Лара подумки повернулася на місяць назад. Незабаром вони мали відзначати свою першу річницю, відколи їх спільні друзі Тамара та Іван познайомили її зі Стасом і вони розпочали будувати свої стосунки. І Лара, і Стас були уже немолодими, обидва овдовіли, обидва мали по двоє дітей. Стас був розгубленим після втрати дружини, а Лара була у шоковому стані після невдалої спроби побудувати майбутнє з іншим чоловіком, Єгором, який скористався її необізнаністю в технічних питаннях і мало не видурив у неї всі гроші.

Стас фактично увів Лару в нього і вони розпочали нове життя.

Сплеск фізіологічного аспекту кохання дарував їм чуттєву насолоду і повертав молодість. А в емоційному плані обидва прагнули зрілих відносин. Єдине, чого Лара ніяк не могла збагнути, це були її жахливі сни, які вона бачила щоразу, коли спала зі Стасом в одному ліжку. Вона розповідала про них, але він лише сміявся з неї: «Невже ти вважаєш мене таким жахливим?»  Але Лара не могла пояснити походження цих снів.

 Період романтичних стосунків тривав недовго, бо на це не було часу. Обставини заставляли їх просто жити далі. Обидва працювали, піклувалися про дітей і жили на дві домівки в різних кінцях міста. Лара не могла переїхати до Стаса через свого неповнолітнього сина Ігоря, а Стас просто не хотів переїздити до Лари, бо у себе він почувався комфортніше. Він жив разом із своєю молодшою донькою Настею, яка зовсім не хотіла, щоб Стас знову одружився. Весь рік після смерті матері батько аж надто опікувався нею, і хоча їй було майже двадцять років. Він готував для неї їжу, прибирав її кімнату і навіть прав її білизну. Тому появу Лари в батьковому житті Настя сприйняла дуже критично. Хоча ні, вона дозволяла Ларі прибирати, готувати, мити посуд і, пардон, туалет, але розпочинала істерику, коли Лара зі Стасом намагались усамітнитись і зайнятися коханням. Стас виправдовував усі Настіни вчинки стресом від втрати матері. Ігор і старші діти сприйняли їх відносини досить лояльно. Ігор навіть допомагав Стасу, коли Лара просила його це зробити.

Дні минали, життя тривало. Все потихеньку ставало до ладу. Стас допомагав Ларі з дрібним ремонтом, вона йому допомагала підтримувати порядок в домі, який Стас занедбав після смерті дружини. Вона була йому за це вдячна, він сприймав все як годиться. І коли вона розгрібала черговий безлад, Стас звав її Попелюшкою. Лара сподівалася, що незабаром все налагодиться.

Вони обидва не дуже любили гуркіт і галас мегаполісу оскільки більшість робочих днів проводили в роз’їздах.. Тому за можливості намагалися втекти на природу. Це було неважко навіть у великому місті, оскільки Стас жив біля Дніпра, а Лара неподалік від лісу. Іще їм подобався активний відпочинок.  Влітку вони купалися в Дніпрі або в озері, а восени і взимку гуляли в лісі. Але більш за все вони любили проводити час на дачі, в маленькому будиночку, де могли усамітнитися,  Та інколи небо затьмарювали хмари образ і непорозумінь. Лару чіпляв специфічний гумор Стаса, яким він просто її ображав. Люди, які знали Стаса досить довгий час, заспокоювали Лару, казали, що він це робить не спеціально, а просто не вміє контролювати свій язик. Іще її коханий був страшенним скнарою і через його сумнівну «економію» потім доводилося платити двічі. Її він також не балував подарунками і квітами.  До того ж Стас не міг нічого зробити до путя, все йшло через …  Лара не стала з ним сваритися, а лише попередила, що якщо він її дістане, то вона просто від нього втече. І вона тікала… Згодом поверталась до нього, бачачи його розгублені очі. Лара більше не почувалася щасливою зі Стасом і все частіше замислювалась, чи хоче вона бути з ним разом. Аж раптом тієї суботи все стало на свої місця.

В ті вихідні вона ночувала у Стаса. Із вечора п’ятниці все було непогано, Насті не було вдома і можна було побути наодинці. Прокинувшись на ранок суботи, пара пила каву і обговорювали плани щодо святкування їхньої річниці. Попередньо вони домовились поїхати у крихітний дачний будиночок, де все і почалося. Аж раптом Стас каже:

- Настя поїде з нами, бо вона цього хоче.

Лара мало не впала з ліжка:

- Зачекай, любий! Як це Настя поїде з нами? Це не просто буденна поїздка на дачу, це ж наша річниця. І ми домовлялися відсвяткувати її вдвох. І ти сам добре знаєш, як Настя реагує на наші стосунки..