Розділ 1

Вранішнє сонце вже пробивалось крізь фіранки, а я все ще спала. Слава Богу, що існують вихідні, бо ця школа задовбала. 10 клас, підготовка до ЗНО... Це все так діє на нерви. За те сьогодні цілий день можна валятися в ліжку і нічого не робити. Хмм.. Так і зроблю. Тільки спочатку поснідаю. На кухні є багато фруктів, бо їх обожнює моя мама. Батьків немає, певно поїхали кудись. Такккк... Сьогодні в мене буде фруктовий салат. Люблю таке. 

Коли я поснідала і привела себе в порядок (розчесала своє неслухняне русяве волосся і одягнула просту зелену кофтину з голубими джинсами), то вирішила все ж таки не сидіти вдома, а пошопитись з подругами. Я позвонила їм і оскільки вони були не проти — ми домовились через півгодини в центрі. В Рівному центр один, тому знайшли одна одну ми без проблем:

– Привіт дівчата!

–Хелоу, Дінка!–сказала Таня. Її чорні локони роздував вітер, тому вона виглядала наче в кінозйомці.

–Привіт, Ді! Куди і по що йдемо?–радісно промовила Катька. Хто-хто, а вона ще той шопоголік. 

–Давайте в Злату спочатку сходимо, а якщо нічого не виберемо, то в Екватор прокатаємось) Хочу якийсь топ з довгими рукавами, щоб в школу ходити і можливо ще якісь джинси)

– Тоді пішли–прощебетала Таня.

Ми гуляли торговим центром добрих 2 години, але результат був того вартий. Я знайшла те, що шукала–Чорний топ з написом «love one and all» – просто і оригінально та звичайні чорні джинси, треба ж мені цієї весни якісь обновкі. Дівчата теж купили собі такі ж топи як у мене і ми домовились післязавтра піти в них у школу. Це прикольно) Ще зайшли на суші – ми їх просто обожнюємо.  Потім порозходились по домівках. Ну хоч один день пройшов недарма. 
Батьки позвонили ввечері і сказали що приїдуть завтра, бо вирішили заночувати в селі. Я вже звикла до цього за 15 років. Наступного дня я робила домашку і дивилась всякі фільми цілий день. Але нажаль ніщо не вічне. В 11 ночі приїхали батьки і загнали мене спати. Я вже й так була втомлена тому сьогодні обійшлось без суперечок. Завтра знову в школу.... Ну блііііін....

07:00 мене розбудив будильник. Оскільки у нас немає шкільної форми, то я одягнула новий топ і чорні джинси. Своє довге волосся просто розчесала – сьогодні піду розпущена. Макіяж я ніколи не роблю, тому навідміну від моїх подруг – сплю на 15 хвилин довше. Після сніданку одягнула навушники і пішла до школи. За 20 хвилин дійшла і ще 10 залишалось до початку уроку. Все як завжди. Подруги вічно запізнюються тому я зайшла в клас і мовчки сіла на своє місце. Я сиділа позаду Тані і Каті – з Алексом. Він хоч і красунчик, але повний придурок. За ним сохнуть всі дівчата школи, навіть старші, лише наша компашка не піхопила цей вірус.

8:00 – почався урок. Мої дівчата на місці, а Алекса немає. Тиждень почався добре. 
8:15 – прийшов Алекс. Блііііін. Швабра (училка з заруб літ, в якої довгі ноги) нічого йому не сказала. Ну звісно ж. Його батько власник половини Рівного. У нього грошей більше, ніж у мера. Ходять чутки, що він бандит, але навіть якшо це правда, то я не здивуюсь. У нього ж син прибацаний.

Алекс мовчки сів біля мене і слухав музику в свої безпровідних навушниках. Точно, у нього ж купа грошей. І шмотки завжди брендові. Він як і всі мажори завжди на понтах. Нічого дивного. 
Весь день пройшов скучнооо. Ненавиджу школу. Попрощавшись з подругами, я пішла додому. Як раптом почула сигнал машини. Повернувшись, я побачила найновішу модель бехи, за кермом якої сидів Алекс. От би мені стільки грошей..

– Сідай!– наказав він таким тоном, що я послухалась.

Це моя перша книга і мені 13. Сприймаю об‘єктивну критику. Продовжувати книгу чи писати - це дійсно не моє? Начеркайте коменти, якщо не складно) люблю всіх ❤️