Розділ 9

Марена

Я повернулася до кімнати з усім що було потрібно, Асі сказала щоб вона відпочила. Вона хворіє, а це як не як стрес, краще не погіршувати її стан. Дем'ян дивився на мене із запитанням, але не говорив. 

Я кинула тканину у воду й подивилася на нього.

– Що?

– Тобі не можна торкатися мене…

– Я в рукавичках.

– Вони намокнуть.

– Але моєї шкіри не покажуть, тому все гаразд.

Він замовк, питання ще було в його очах. 

– Не переймайся, я тебе не вб'ю, – витягла мокру тканину і підійшла до нього. – Підніми голову, щоб я могла витерти кров.

Він мовчки послухався мене, і зробив те що я попросила. Дем'ян спостерігав за кожним моїм рухом, ніби боявся, що можу нашкодити йому, або просто не міг відвести очей. 

– Якщо хочеш щось сказати – кажи, – я відійшла від нього, щоб взяти з миски чисту тканину. Він мовчав.

Підійшла до нього знову та підняла його голову за підборіддя великим та вказівним пальцем.

– Для чого ти все це робиш? – тільки-но продовжила змивати кров, він запитав дивлячись прямісінько мені в очі. Я зупинилася й тримала його погляд.

– Що саме?

– Пиріг, батько і тепер обробляєш мої рани…

– Взагалі мені не потрібна причина, щоб робити те що я хочу.

– Але зараз вона є, – кутики його губ піднялися, – по очах бачу.

– Ти мені подобаєшся, – чистий шок у його очах, я зрозуміла, що він не так зрозумів і я дивно сказала це, – в сенсі, я не знаю чого від тебе очікувати, а не в тому, що ти подумав, – відвела погляд.

Він розсміявся.

– Ти почервоніла. Це так мило.

– Неможливо, я не червонію, – відкинула його слова.

– Немає нічого неможливого, – він взяв мою руку, цей рух змусив мене поглянути на нього, – ти також мені подобаєшся. 

Клянусь, мої очі вилетіли зі свого місця. А він просто ліниво посміхнувся.

– Дякую за допомогу, але далі я сам. Пиріг був дуже смачним, у тебе золоті руки, – хлопець поцілував мою долонь, а потім взяв другу руку і поцілував її також.

Я різко схопилася та побігла до дверей. Не розумію чому я це роблю… щось дивне квітло всередині. 

Зупинилась перед дверима.

– Забула сказати, твій батько більше не потурбує тебе, я про це подбаю.

Перш ніж він встигне щось сказати, я вийшла з кімнати, а потім з будинку. Мені потрібно швидше повернутися ті написати листа своєму боржнику, нехай розбирається зі своїм підданим, герцог послухає тільки його.