Всі колись помруть, і я, і ти. просто дні та кількість років будуть різні. Тільки-от людське життя триває всього століття, в той час як я – безсмертна, і моє може тривати не одне тисячоліття.
Ох…
До того ж, саме я буду тієї хто забере твоє життя. Коротке людське життя, яке настільки швидко швидкоплинне, що навіть сумно. Дуже шкода, коли забираю життя людини, яка не виконала свої мрії… а таких досить багато, адже ви боїтеся у той час, коли маєте діяти.
Хоча… кого я дурю? Мені вже давно не відомі людські почуття – жаль, радість, співпереживання, закоханість, точно, саме це почуття взагалі не для таких істот як я… і саме воно привело мене до такого життя.
У кожного з нас є своя драма життя, і у всіх є болючі моменти. Моя драма – суцільний болючий момент. Так я думала, до однієї зустрічі в лісі. варто тоді було вбити тебе, але не змогла, бо твій час ще не прийшов і не я мала забрати твою душу… хтось інший.