Пролог

Кохання крізь світи

Пролог

Світи змінюються,

Люди заміняють

Попередників,

Інших людей.

А кохання залишається

Таким, як є.

Мода чергується,

Війни перекроюють

Країни, кордони,

А кохання залишається

Таким, як є.

Ми дорослішаємо,

Набираємо досвіду,

Знов закохуємось,

Хтось лише раз

У житті.

Стрімко летить

Крізь світи

Наша історія,

А в них 

Це кохання залишається

Таким, як є.

Ніжним, чарівним,

Чистим, правдивим,

Таким необхідним,

Сильним, безмежним

І єдиним на Землі.

Може... 

Одним...

У всьому

Цілому 

Всесвіті.

Таким,

Яким є.

І буде

У майбутньому

Крізь світи

Кохання

Таким,

Яким 

Воно

Є.

У великому Всесвіті заховалося багато таємниць, серед яких дивна імперія, яка налічує сто планет з чотирьох світів, абсолютно різних, але чимось об'єднаних, навіть парадоксально трохи схожих, бо вони паралельні один до одного.

Вхід до кожного з цих світів відбувається через портал, який намагаються закрити бунтарі.

І кожен світ володіє своєю магією.

Настав час зайняти престол Неонілі.

Чим і скористалися бунтарі.

І цій зовсім недосвідченій дівчині з рожевим волоссям, якій ось-ось треба зайняти престол, випала задача або задушити супротив незадоволених підкорених народів, або домовитися з бунтарями, серед яких він - той дивний особливий парубок, який стане її першим і, на жаль, таємним, таємничим, поки що, коханням.

Та як же дати волю своїм почуттям та відчути це кохання й одночасно вирішити проблему зі слухняністю підкорених колись її батьками народів?

Бути коханою та кохати чи знищити своє кохання, але продемонструвати бунтарям, що вони не мають права на свою думку, не те, щоб бути вільними та свободними, що вони навіть не сміють думати про щось, що суперечить волі нової імператриці.

Продемонструвати силу та вбити в собі своє кохання чи поступитися, може... навіть всім, але відчути себе закоханою та... якщо дасть волю на це Всесвітній Бог... коханою?

Бути жінкою, в якій живе життя, чи бути володаркою світів, яка повинна бути твердою та жорстокою, щоб втримати такий тягар влади, в серці якій повинна панувати лише любов до своїх володінь, мозок якої завжди оцінює все тверезо без присмаку емоцій та почуттів.

Чи готові ми усвідомлено відмовлятися від бажань заради якихось правил, вигаданих не нами, яких дотримувалися цілі покоління правлячої імперії?

Життя покаже, як завжди.