VIII

Минуле почало змінюватися, ніби реагуючи на присутність Аделаїди в іншому часі. Кожен її крок у світі Рафаеля залишав слід, який поступово впливав на події, що вже мали відбутися.

Вона відчула, як нитки часу почали розплітатися — старі друзі ставали незнайомцями, а долі, здавалося, змінювали напрямок.

У щоденнику з’являлися нові записи, яких раніше не було, а історія Рафаеля і його світу ставала іншою, більш небезпечною.

– Ми граємо з вогнем, – попереджав її Рафаель, тримаючи за руку. – Якщо час розійдеться остаточно, може зникнути не тільки наш світ, але й ти сама.

Тривога важко тиснула на серце Аделаїди. Вона дізналася, що Рафаелю загрожує смертельна небезпека — змова, яка може забрати його життя вже найближчої ночі.

Їй довелося стояти перед неможливим вибором: залишитися і боротися за його порятунок або повернутися у свій час, рятуючи своє життя.

Вона не могла уявити світ без нього, але кожна хвилина перебування у його часі ставила під загрозу її існування.

– Я не відпущу тебе, – твердо сказала вона, стискаючи його руку. – Але ми повинні бути обережні. Іноді любов означає ризик.

Рафаель відповів їй глибоким поглядом, у якому поєднувалися страх і надія.

Вони знали: ця ніч може змінити їхню долю назавжди.

Аделаїда відчула знайомий холодний подих часу, коли знову переходила між світами. Вона опинилася у своїй сучасній квартирі, але щось було не так.

Замість звичних речей — нові, незнайомі дрібниці. Кіт Нокт зник, а на столі лежали листи, які вона не писала. Люди, які раніше були поруч, тепер наче й не знали її.

Серце стискалося від непевності і страху.

Вона зрозуміла: цей перехід змінив не лише її, а й світ навколо. І тепер, щоб повернути все назад, доведеться шукати нові рішення — навіть якщо це означатиме ризикнути усім, що вона любить.

Повернувшись у сучасність, Аделаїда почала помічати дивні речі, які раніше ніколи не помічала. На вулицях з’явилися будівлі, яких не було, а люди навколо говорили про події, яких вона не пам’ятала.

Вона знаходила старовинні предмети, які випадково потрапляли їй у руки — артефакти з того далекого часу, де була з Рафаелем.

Нокт, її кіт, який завжди був поруч, тепер поводився дивно — ніби відчував щось невидиме.

Аделаїда розуміла: минуле, з яким вона пов’язана, починає втручатися у сучасність.