VII

Аделаїда сиділа на краю ліжка, тримаючи в руках щоденник. Серце її було розділене навпіл — один бік тягнув до дому, до звичного світу, де залишились сім’я, друзі, і минуле життя. Інший — до Рафаеля, до світу, де кожен день був новим відкриттям і небезпекою, але й справжнім коханням.

Вона закрила очі й згадала перший сон, першу зустріч із чоловіком зі сторінок, що став частиною її душі. Вона думала про Нокта, що тихо муркотів біля її ніг, нагадуючи про теплоту і підтримку.

«Чи варто ризикувати всім заради цього?» — шепотіла вона собі.

Рафаель увійшов у кімнату, помітивши її сумнів. Він присів поруч і взяв її руки в свої.

— Ти не одна, — сказав він ніжно. — Ми разом пройдемо через будь-які випробування. Але вибір за тобою.

Вона відчула, як її серце розривається між двома світами, двома життями. І лише вона могла вирішити, де їй бути насправді.

Аделаїда прокинулася у своїй звичній кімнаті, де світло ранку лагідно проникало крізь штори. Все було так, як вона залишила: книжки на полицях, її улюблений чайник на кухні, і затишний кіт Нокт, що мирно спав на подушці.

Та в повітрі стояла якась порожнеча, яку вона раніше не відчувала. Її серце стискалося від несподіваного суму.

Вона побачила, що світ, який залишила — йде далі без неї. Люди навколо, незважаючи на її відсутність, продовжували жити, сміятися, переживати.

У дзеркалі вона побачила себе — знайому, але вже не ту, що була раніше. Вона зрозуміла, що її місце — не тут, серед цих речей і людей, які не пам’ятають про її подорожі у часі.

Повертаючись до старого щоденника, вона відчула, що справжнє життя чекає на неї там, у світі, де її кохання — Рафаель.

Тепер вибір став ще гострішим: залишитися у звичному світі чи віддатися любові й новому життю?

Глава 19. Друга спроба

Після короткого повернення у свій час Аделаїда зрозуміла — її місце поруч із Рафаелем, у світі, де любов перемагає страх і сумніви. Вона знову відкрила старий щоденник і почала ретельно вивчати записи, шукаючи ключ до постійного переходу між світами.

– Я не залишу тебе, – промовив Рафаель, коли вони знову зустрілися в тому далекому часі. – Ми знайдемо спосіб бути разом, незалежно від перешкод.

Він звернувся до мудрих знавців і алхіміків, шукаючи магічні ритуали і стародавні знання, які допоможуть закріпити їхній зв’язок між століттями.

Вона ж, натомість, працювала над власними силами — навчалася керувати магією, що прокидалася у ній, і щоразу міцніше тримала руку Рафаеля.

Тиша ночі була наповнена важкими думками. Аделаїда сиділа поруч із Рафаелем, відчуваючи, як їхні світи все більше переплітаються — але за цю близькість доводиться платити високу ціну.

– Щоб залишитися тут, з тобою, – прошепотіла вона, – я повинна відмовитися від свого минулого, від світу, де виросла. Це — моя жертва.

Рафаель взяв її за руку й глянув у очі:

– А я повинен змінити свій стиль життя. Забути про безпеку, про правила, які мені нав’язали. Тепер я – твій захисник, твій партнер у цьому світі, навіть якщо це означає стати вигнанцем.

Вони обидвоє знали, що любов — це не лише радість і щастя, а й відповідальність, і часто – біль. Але вони готові були платити цю ціну, бо справжнє кохання вартує будь-яких жертв.