Глава 49/1

Свят

Всю дорогу до рідного дому провів в роздумах. Як мені покарати стерво? Як змусити Аню знову повірити мені? І чому я раніше надавав перевагу таким, як Христя, але зміг знайти справжнього себе тільки з Анею...

Відповідь на останнє запитання до мене прийшла раніше попередніх, коли я побачив на порозі... маму. Батько не губився як я, відразу розпізнавши свій діамант, і зміг побудувати щасливий шлюб з коханою жінкою.

Перед очима у мене завжди був якийсь шаблон жіночності, доброти і простоти до всього оточуючого, в якому мама не змінилася з тих пір, як сімейний бізнес почав процвітати. Вона сама готує і стежить за порядком, створюючи для всіх затишок, але ж ми їй не раз пропонували найняти помічницю. І при всій своїй навіженості, Лера все одно для мене схожа на матір. В сестрі я бачу дівчину, яка вступить у відносини тільки по коханню, і що б вона не витворяла, впадаючи в дитинство, нічого розпусного вона не дозволить.

Довгі роки я навмисно не хотів серйозних стосунків і тому спеціально шукав повну протилежність найближчим жінкам своєї сім'ї. І в тому клубі спочатку повівся на Аню, прийнявши за іншу. Моя помилка стала фатальною. Тільки тепер я зрозумів, що завжди хотів бачити поруч із собою саме свою маленьку. З нею, і тільки з нею, я зміг пізнати найяскравіші почуття, і тільки з нею я розбиваюся на частки від опалюючого болю втрати.

Повернувся в офіс перевірити ще інформацію по котеджу тітки Христі. Тут мене чекали нові сюрпризи. Тітонька оплатила мій приїзд! Таким чином, прощальний подарунок від Христі став теж оплаченим. Здуріти можна.

На мої дзвінки стерво більше не відповідала. Аня, само собою, включила ігнор. Ось так я і залишився один, нікому не потрібний. Але і мені нікого не треба, крім однієї.

***

Пізно ввечері приїхав до клубу на зустріч друзів. Просто хотілося пити. Багато пити. А на самоті їхав дах.

— Сам поранений боєць до нас завітав, — видав з іронією Лев, натякаючи на руку і те, що дві минулі сходки пропустив.

Проковтнув важкий клубок у горлі, згадуючи свою солодку причину, через яку не з'явився до друзів.

— Та зажди ти, тут треба похоронну музику йти замовляти, бачиш, який він убитий, — Костя одразу помітив мій настрій, підсовуючи мені келиха ближче.

Варіант поїхати дахом вже перестав здаватися найгіршим. Друзі зі своїми жартами ще більше доведуть.

— Досить про мене, — припиняю подальші підколи, — Я своє щастя прогавив.  Христя точно розрахувала, куди бити, щоб влучити в яблучко. Загалом, повне лайно. Так що забийте на мене і розважайтеся далі.

Сам хлюпнув собі віскі в келих і, перебуваючи в своїх думках, втупився на колір напою, порівнюючи з карамельним блиском переповнених образою очей.

— Ми тобі тут не заважаємо? — Лев відібрав стакан, привертаючи до себе увагу, — Я ось, дивлячись на тебе, так хочу веселитися, що не можу вибрати, чи то танцювати на столі, то чи за мікрофоном збігати і заспівати на весь зал.

— Краще заспівай, — підтримав його Гліб, — Що-небудь із серії: «Краще напитися, ніж кохану домогтися».

От придурки! Ще дивно, що Костя мовчить, він останнім часом теж якось змінився.

— Та мені пофіг, робіть, що хочете, — стримав себе, щоб не послати регочучу над моїм горем братву, сам такий же зазвичай буваю, коли справа не стосується особисто мене.

— Так, добре, давай без пісень, викладай нормально, що там сталося? Гліб нас ввів частково в твою криваву поїздку на об'єкт до тітоньки, — Костя наблизився до теми, про яку зараз найменше хочу говорити.

Скільки ми ще пили і сиділи в тому клубі, втратив лік часу. Всі розмови крутилися навколо жінок, і в більшості своїй зісковзували на Аню і стерву Христину. Всупереч бажанню не розкривати ні перед ким душу, все ж поділився з ними. Гліб згадав у десятий раз, про свої попередження, але вистачило розуму сильно не розпинатися в своїх великих здібностях.

— Повернути Аню і покарати Христю — це те, чого я б хотів найбільше. Але легко сказати, а на ділі, я бачу її сльози і тупо гублюся. Слухати мене маленька ні в яку не хоче.

— З Анею тобі доведеться розбиратися самому, тут ніхто не допоможе. І якщо все запущено, то будь-які методи корисні, — позначив те, що я і сам розумію Лев, чогось підозріло посміхаючись. І продовжуючи сміятися, продовжив ділитися своїми думками: — У мене є дядько Яким, брат матері, невдаха по життю. Перебивається рідкісними заробітками і мріє про красиве життя, світ подивитися. А ще Яким ласий на модельного типу дівчат.

— Нафіг він Ані потрібен? Я її і нормальному не віддам, — мало не стукнув дурня по морді.

— Та при чому тут твоя Аня? — скинув Лев руки догори, ніби йому незрозуміло, що я тільки про неї і думаю. — Дядько буде не проти познайомитися з Христею. У нього балакучий язик, і він вміє справити враження. Христя зараз одна, без спонсора, гадаю, клюне на нього. Ну, а далі романтична поїздка на вищому рівні п'яти зірок. І дядько світ подивиться поруч з красунею, і Христя хоч раз в кінці охрініє, коли їй за все платити доведеться. Тільки мужику треба допомогти, самі розумієте, одяг, прибамбаси всякі. Крутого ж треба зліпити. У Христі нюх на солідних чоловіків.

— Для знайомства і першого побачення дам йому свою нову тачку з водієм, — відразу зробив внесок Костя в образ Якима.

— Одяг і витрати візьму на себе, — погодився я з аферою Льва, навіть захотілося мужику допомогти. Мрію красивого життя хоч ненадовго виконаємо.

Гліб взяв на себе психологічну сторону підготовки. Він буде з ним на зв'язку і своїми порадами направлятиме новоявленого коханця, якщо все вийде. А Лев простежить за всіма в організації перевтілення свого дядька.

Вийшов з клубу в кращому настрої, ніж заходив. І справа не тільки в віскі. Ось якими б придурками не були мої друзі, в скрутну хвилину від них завжди є підтримка.

Залишилося тільки те, в чому мені ніхто не зможе допомогти...