Глава 46

Аня

— Сподіваюся, ти не сильно здивуєшся, що мова піде про Свята? — я б дуже здивувалася, якби не про нього. А так, інтрига появи брюнетки дорівнює нулю. — Так ось, — продовжила вона, — до твоєї появи наші відносини складалися чудово. Свят і я кохаємо один одного і влаштовуємо у всіх сенсах, особливо в лiжку, — остання фраза полоснула по серцю, і я проковтнула нервовий клубок. — Але тут з'являєшся ти — мила, тиха художниця, і намагаєшся зруйнувати моє життя.

— Ти помиляєшся, Христина, — перериваю слововилив нещасної жертви перед мисливцем за чужим щастям. — Я не зробила жодної спроби відбити у тебе чоловіка. Свят обрав мене і це його вибір. І я кохаю його більше, ніж ти можеш собі уявити! — оплески власної сміливості надали на грам більше впевненості.

Христя на моє зізнання навіть не моргнула, залишаючись зовні спокійною. У той час як мене починало трясти від злості.

— У тому, що молоденька дівчинка клюнула на залицяння забезпеченого чоловіка, я не дивуюся, — махнула вона в мою сторону, в знак звичайної реакції дурочок, на зразок мене. — Навіть закоханість твою не ставлю під сумнів. Кохаєш — не кохаєш, справа особиста. Але в силу віку ти не зрозуміла головного! Святу просто хотілося розважитися, згадати ранню молодість, пограти, звабити подругу сестри. Привидів може бути у мужиків повно. І тепер виходить так, що він і з тобою не награвся, але і зі мною хоче створити сім'ю.

— Як... сім'ю? — я навіть похитнулася від несподіванки, почувши найстрашніше. — Мені Свят запропонував переїхати до нього і значить... значить, він зі мною. Ні, я не вірю тобі, не вірю, — позадкувала від неї, поки не вперлася в холодну стіну.

Притулила долоні до вух. Не хочу, не хочу більше слухати, а можливо, і не можу.

Адже це все неправда?

Ну будь ласка, нехай все виявиться безглуздим маренням.

— Любонько, та не трусися ти так. Про тебе ж дбаю. Дякую потім ще скажеш, — присунулася Христя ближче, нависнувши наді мною, з повним співчуття поглядом, — В квартиру Свят запрошує тільки коханок, і ніби як жити, але знову ж таки, поки не награється. На мене у коханого зовсім інші плани. Він купив для нас будинок. І перед тим, як ми повністю переїдемо, хочу почистити всі зайві зв'язки. Сама зрозумій, ділити я його не хочу.

Істерика всередині мене ось-ось могла прорватися назовні. Трималася як могла. Моїх сліз мерзотна стерва побачити не повинна. Занадто дорогий подарунок для неї. Ні вже, не дочекається. І раптом, крізь відчай мені стало все одно хто вона, яка, і я зірвалася, переходячи на крик.

— Ти можеш чистити все, що захочеш. Але! Поки я не дізнаюся все особисто від Свята, вірити тобі не зможу! А тепер забирайся на свій масаж! — відштовхнула її з силою від себе, шкодуючи, що гадюка не впала.

Виявилося, що Христю вивести з себе непосильно. Вона теж підвищила голос, більше не наближаючись. І сипала, сипала на мою голову розжарене вугілля, підриваючи від подробиць мозок.

— А хто ж тебе просить вірити? Нікому вірити на слово не можна. Прийди сама до Свята і про все запитай. Зізнається він чи ні, інше питання. Але ти ж розумна, лише корчиш з себе довірливу лань, зможеш зрозуміти. Розберешся як-небудь, а можливо, й ні... І є інший варіант! — промовила вона переможним тоном, напускаючи інтригу. — Ми будемо сьогодні о п'ятій вечора в нашому будинку. Так вже й бути, запрошую в гості. Пригостити нічим не зможу, сама розумієш, — реготнула зловісним сміхом, натякаючи, що їм буде явно не до гостей. — Вибір твій, мила тихоня. Зауваж, я не наполягаю ні на чому. У будь-якому випадку, хлопчиків ласих на скромниць вистачає. Знайдеш собі без проблем найближчим часом ще когось. Хоч про це не парся.

Доводити щось я більше не бачила сенсу. Взагалі ні в чому, поки не побачу Свята, сенс розглядати вже не могла. Відвернулася, показуючи всім виглядом, що сеанс виливу правди закінчено.

— Ось, тримай адресу, якщо передумаєш. Мені вже час бігти, масажист чекати не буде, — своєю рукою стерва засунула мені шматок листа в розкриту сумку, і видавши наостанок: «Радій, що попередила», зникла за поворотом.

Після того, як Христя пiшла, я наче проколота кулька, повільно сповзла по стіні вниз на землю. Зараз, зараз я встану, хай тільки подалі піде. Як вона там мені порадила? Ах, так, радіти... І дуже дбайливо надала вибір.

Палітра гримуча!

Що я такого поганого зробила, га? За що мені все це?