Глава 36/1

Аня

— Те, що видно, круто виглядає, — заявила та, що обіцяла не видати треш. — Поясни нам, що під темною фарбою було, яким тоном користувалася?

У подробицях все розписала, Лера принесла банку з водою, і я змила верхні шари для підтвердження. Мене вже більше турбувало не те, якою могла стати картина, а те, що дівчатка рознесуть про мене плітки, ніби я брехунка, на самого генія тінь напустила від заздрості. Найважливіші люди в моєму житті не відвернуться, але вчитися ще три роки під косими поглядами, мало приємного.

Трійця уявили себе комісією і віддалилися пошепотітися.

— Ань, я ж не просто покликала якихось лівих дівчаток, — бачачи, що мені ситуація зі сторонніми зовсім не подобається, Лера тихенько почала пояснювати причини свого вчинку, — Вони теж перебували в списку твого напрямку. На минулій перерві, поки ти базікала з братом по телефону, я збігала і подивилася.

З приводу “базікала” — це м'яко сказано... Свят наїхав через мітки і пригрозив відшмагати. А я вже думала пронесло, і нічого не проявилося.

Поки він мене смішив в машині, згадала свій перший ранок перед виїздом на залік, ну і... не втрималася від спокуси. Мені навіть більше хотілося дізнатися чи вийде.

Вийшло добре, на мою голову. А взагалі він перший почав! Замість виправдань я пообіцяла не чіпати його шию і, натомість, нехай ніколи не торкається до моєї. Всі загрози вмить були забуті, а мій принц одразу заявив про новий пункт у правилах — відсутність заборон на будь-які поцілунки, а то ми просто погралися.

— Ми оцінили твою картину так, якби вона могла бути закінченою, — почала сама балакуча. — Особисто я ставлю по колориту вище рівень, ніж у Леонардо.

— А мені здалося, що у тебе тони м'якше лягають, мені теж твоя більше подобається.

Змовилися вони, чи що? Хоча яке їм діло до мене, щоб лестити?

— Так ось, по секрету можу тепер відкрити вам деякі подробиці, — дівчинка, що заінтригувала нас ще на самому початку, зважилася на відвертість. — В нашій групі для виїзду на мальовничі місця, частина студентів з високими результатами вже побувала з генієм в парі. Iнші ледве тягнуть програму, вони йому нецікаві, і тому Леонардо запропонував тобі, — почуття обраності генієм для пари в раз перевернулося з ніг на голову. — Зі мною так само сталося, — продовжувала вона вивалювати подробиці, — Але тільки він не втручався своєю рукою в роботу, а підказував, як краще зробити, і я повелася на його славу генія. Сама винна, знаю. З іншими теж відбувалися різні казуси. І в підсумку нескладно здогадатися, чия робота виявлялася в парі кращою.

— Ось же гад, — вилаялася Лерка. — А я ще раніше мріяла, щоб... — вона замовкла, не доказуючи про своє сватівство. — Ну хоч пронесло, пофіг на минуле. Провчити треба його, а то дивись, уявив себе великим майстром.

— Лер, я не хочу вилетіти з універу через помсту за справедливість, — відразу ж відмовилася від сумнівної ідеї, тим паче, це ж не останній залік. — Хоче бути генієм, нехай залишається. Буду ігнорувати його і все.

Дівчата встали на сторону Лери і запропонували допомогу, якщо ми змінимо думку. Подруга їм підозріло підморгнула. Ох-х... відчуваю, вона просто так не заспокоїться. Ще мене, більше ніж дівчата, хвилювало, щоб Свят нічого не дізнався.

Після того, як рознервувалася через підлості генія, спогади про коханого додали сил. І так сильно-сильно захотілося до нього... притиснутися, уткнутися носом в широкі груди, закритися від неприємностей в міцних обіймах. У ці моменти мені байдуже на всі одиниці «кращих» разом узяті. У мене є хлопець, якого я кохаю - ось, що головне. Ні оцінка, ні думка однокурсників, не налякати мене більше, ніж втратити того, хто зайняв другу половинку в закоханому серці...