Глава 24

Свят

Повернувшись до міста, занурився з головою в роботу. До літа всі різко зібралися будувати дачі або упорядковувати житло під час переїзду за місто. Яніна тільки і встигає приймати замовлення і відправляти мені для перевірки. Батько на радощах зібрався навіть штат розширювати.

У всій цій метушні у мене з голови не виходить лише одна тема. Аня. Після вілли я згадую про неї частіше, ніж я взагалі про когось колись думав.

Уважний, довірливий погляд карамельних очей переслідує всюди. Зворушлива посмішка. Нерішучість і готовність підтримати мене, попри те, що сама ж і відсилає частенько. Той поцілунок під зірками, після якого я пірнув з головою в крижане озеро, а потім намотав десять кіл в басейні. Все разом накриває і не дає розслабитися.

У мене немає тієї проблеми, про яку думає Аня. З від'їздом Христі, я остаточно зрозумів, що хочу з нею розлучитися. Не зовсім же я скотина повідомити про розрив по телефону. При зустрічі Христя про все дізнається.

Найбільше мене турбує те, що як би я не хотів запропонувати Ані стати моєю коханкою — це буде проти моїх правил. Гліб повністю прав, вона — не Христя, і я не можу домовлятися з нею про позбавлені зобов'язань відносини. Адже вона навіть подумати не могла, що Христя всього лише коханка, називаючи її моєю коханою дівчиною. І в цьому місці настає повна дупа.

Взяти на себе відповідальність, і в разі розриву перетворитися в мудака, який спокусив невинне янголятко? Чорт. Ідіотський клуб з її обманом. Моє нав'язливе бажання і зв'язок із сестрою. Як же швидко і непомітно я підсів на зв'язок з маленькою. Гра зайшла досить далеко. Обидва виходи з якої мене не радують.

Третій вихід теж є — познайомитися з впевненою в собі дівчиною свого віку, без комплексів і найближчих планів на заміжжя. І швидше викреслити дівчинку, яка все ще вірить в казки.

Переповнений пресингом мозкового штурму під'їхав за дозою особистого наркотику. Як-не-як, п'ятий день не бачилися, і я все ще сподіваюся при зустрічі зрозуміти, що з малоліткою мені не по дорозі.

Припаркувався навпроти подвір'я академії і став чекати, коли Лера з Анею вийдуть. Остання пара, як писала сестра, повинна зараз закінчитися. На вулицю потягнулися студенти. Вибігла Лерка і долучилася до знайомих, жваво їм щось розповідаючи і показуючи свій альбом.

Ну і де подружку загубила? Я розраховував на те, що разом вийдуть.

Через кілька хвилин вийшла Аня. Твою дивізію! Вона не просто вийшла, а в супроводі патлатого. Сьогодні він навіть без окулярів. Чудик довбаний. Помахала Лері і продовжила з ним йти. Недалеко. Прилаштувалися на останній лавці від входу. Патлатий, ніби як звично, закинув руку на спинку лавки. Знаю я такі приколи, зараз ще трохи та й обійме.

ОЧ-МА-НІ-ТИ!!!

Дивлячись на невимушено розмовляючу парочку, вчепився в кермо, стискаючи до оніміння пальців. По спині побігли струмки поту. Скроні стисло спазмом. Схопив пляшку з водою, вливаючи холодну рідину в пересохле горло. Роздратування, змінилося злістю, переростаючи в пекучу лють.

Вони сидять до мене спиною. Але я так і бачу, як маленька мило посміхається гидотному ботану, і слухає його вигадки з придихом. А тепер взагалі притулились один до одного і схилили близько голови.

Хоч би посоромилися!

Прямо на території академії затискаються...

Все сходиться, матiр твою. Спочатку патлатий бігав до неї. І навіть я став свідком такої миленької зустрічі. Тільки не надав великого значення самому чудику. Тоді мене більше турбувало те, що я для неї козел, в той час, як з іншими вміє бути дуже навіть ввічливою скромняжкою.

Потім порахував нісенітницею спільну роботу з патлатим, про яку мені Аня сама ж і написала. Завтра він їй суне свій причандал, а я і далі буду переживати, як би не образити невинне янголятко.

А дзуськи вам всім!

Вискакую з машини, ледве згадавши про сигналізацію. Іду прямо по клумбах, напролом, з кулаком, який вже ну ду-у-у-у-же чухається. Огинаю лавку і встаю навпроти захопленої парочки, що втупилися в альбом.

Само собою зрозуміло, мене ніхто не помічає.

З чого б їм?!